Михайлівка (Кам'янський район)

село Михайлівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район/міськрада	Кам'янський район
Рада	Михайлівська сільська рада
Код КОАТУУ	7121884001
Картка на сайті ВР	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	середина 18 століття
Населення	1 954 чоловіка (на 2008 рік)
Площа	7,6456 км²
Густота населення	255,6 осіб/км²
Поштовий індекс	20825
Телефонний код	+380 4732
Географічні дані
Географічні координати	049.116 0032.07549°06′58″ пн. ш. 32°04′29″ сх. д.49.116111° пн. ш. 32.074722° сх. д. 49.116111, 32.074722
Середня висота над рівнем моря	162 м
Відстань до обласного центру	36,1 (фізична) км
Відстань до районного центру	11 км
Найближча залізнична станція	Райгород
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	село Михайлівка, вул. Леніна, 27
Сільський голова	Субачєв Володимир Федорович
Карта
Михайлівка

Миха́йлівка (до 1915 року Пруси) — село в Україні, Кам'янському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 11 км на північ від районного центру — міста Кам'янки та за 5 км від залізничної станції Райгород. Населення 1 954 чоловіка (на 2008 рік).

Історія

Село засноване у середині XVIII століття. За переказами, першого поселенця звали Ярема Прус. Село ж на його честь назвали Пруси.

У повстанні селян 1768 року, відомого як Коліївщина, брали участь і прусяни. В 1778 році у село увійшов загін царських солдат, і було оголошено «височайший» указ, за яким імператриця Катерина «дарувала» землю, що між Чигирином і Смілою, російським поміщикам Марциловським та Мацкевичам.

В 1845 році в селі, на місці згорівшої церкви, споруджено нову, яка існує донині.

З 1864 року Пруси значилися як волость. В селі діяли дві церковнопарафіяльні школи, працювали 6 кузень, 57 вітряків, 2 маслобійки. Згідно з переписом 1864 року, у селі проживало 3 029 жителів, було два панські маєтки. Частину землі у Мацкевича і Марциловських купила пані Андрієвська.

У 1887 році прихожани села заклали фундаменти нової дерев'яної церкви у формі хреста з дзвіницею. Матеріал на церкву постачав місцевий поміщик барон Фон Сталь. За такі заслуги вся родина поміщика була похоронена на подвір'ї церкви.

Перша міністерська школа була відкрита в 1900 році, її першим вчителем став син священника Олександр Левицький.

У 1902 році з посиленням капіталістичного розвитку і необхідністю кадрів з ініціативи колишнього голови земського управління міста Черкас Осадчого Тихона Івановича, відомого українського економіста й письменника, направлено в Пруси з метою організації агрономічної школи, яка б випускала спеціалістів із садівництва. Під впливом селянських заворушень в Україні 1905—1907 роках в агрошколі Т. І. Осадчим організовано підпільний учнівський гурток. Серед членів гуртка — Устим Жук, один з майбутніх відомих керівників Жовтневого перевороту в Петербурзі 1917 року. У 1906 році поліцією знайдено нелегальну літературу. Т. Осадчого, У. Жука та Нижегородську заарештували, агрошколу закрили. Але залишилися посаджені учнями та учителями сад фруктових дерев і виноградник.

Під час першої світової війни 20 квітня 1915 року жителі села на знак протесту проти ворогів (прусів) перейменували село на Михайлівку (місцеву церкву освячено на Михайла). Після жовтневого перевороту 1917 року невдоволені новою владою михайлівчани взяли до рук зброю і стали членами Холодноярської повстанської організації. Боротьба в 1921 році закінчилася поразкою.

У 1923 році перше колективне господарство назвали «зразковим», а його головою обрали С. В. Гандзюру. У 1928 році утворено колгосп ім. Петровського, який очолив А. Гирич. За 2 роки всі господарства об'єднано в один — під назвою комуни ім. Шевченка. Відкрито хати-читальні, проводилася робота з ліквідації неписьменності. У селі діяла семирічна школа, в якій навчалися на той час майбутній письменник М. М. Шумило, народний художник М. К. Муха, полковник А. Г. Синицький, учений-фізіолог А. І. Ємченко, вчені-селекціонери І. К. Максименко, І. П. Коваленко.

Голодомор 1932—1933 років забрав життя понад 250 михайлівчан. Репресовано в 1937 році більше 30 односельців.

В роки радянсько-німецької війни 425 жителів села пішли на фронт, 222 з них загинули в боях, 203 нагороджені бойовими орденами і медалями.

Станом на 1972 рік в селі проживало 2 857 мешканців, працював колгосп «Радянська Україна» за яким було закріплено 5,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4 тисяч га орної землі. Основними напрямами господарства були вирощування зернових культур і цукових буряків і тваринництво. На той час в селі працювали середня школа, будинок культури на 520 місць, 3 бібліотеки з фондом 15 тисяч книг, дільнича лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, пологовий будинок.

У 1994 році відкрили пам'ятник на могилі заслуженого майстра народної творчості України М. К. Мухи. У 1995 році в селі підведено природний газ.

Поблизу села виявлено поселення зарубинецької культури та часів Київської Русі.

Церква

Сучасність

Нові реформи породили утворення двох господарств: частина селян віддала свої землі та майнові паї до ПСП «Михайлівка», інші — до СТОВ «Україна» (дочірнє підприємство обласного агрооб'єднання «Маїс»). На сьогодні у селі діють СТОВ «Україна» та ПП «ВАТ Компані». У селі відбудовано Свято-Михайлівську церкву архістратига Михаїла Київського патріархату. http://www.panoramio.com/photo/54272269

Персоналії

В селі народилися:

• Микита Шумило (* 28 травня (10 червня) 1903 — † 5 березня 1982) — український прозаїк і перекладач;
• Іван Петренко — військовий діяч часів УНР, отаман Холодноярської бригади (1920), голова Холодноярського окружного штабу, Головний отаман Холодного Яру;
• Оришечко Василь Макарович — повний кавалер ордена Слави.

Джерела

	Портал «Черкащина»
	Михайлівка у Вікісловнику?

Мапа

• мапа c.Михайлiвка

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.

Ресурси інтернету

• who-is-who.com.ua

http://www.panoramio.com/photo/51558225