Михалик Тарас Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Тарас Михалик
Taras Mykhalyk1.jpeg
Особові дані
Повне ім'я Тарас Володимирович Михалик
Дата народження 28 жовтня 1983(1983-10-28) (30 років)
Місце народження Любешів, Волинська область,
УРСР
Зріст 185 см
Вага 77 кг
Позиція опорний півзахисник,
центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Локомотив» М
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2002–2005 Україна ЦСКА К 90 (10)
2005   Україна «Закарпаття» 18 (3)
2006–2013 Україна «Динамо» К 124 (8)
2013– Росія «Локомотив» М 12 (1)
Національна збірна**
Роки Клуб Ігри (голи)
2004–2006 Україна Україна (U-21) 10 (0)
2006–2012 Україна Україна 32 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 28 липня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 17 червня 2013.

Тара́с Володи́мирович Миха́лик (* 28 жовтня 1983, Любешів, Волинська область) — український футболіст, захисник московського «Локомотива» та збірної України. Дворазовий чемпіон України, дворазовий володар Кубка України та Суперкубка України, фіналіст молодіжного чемпіонату Європи 2006 року. Грає на позиції опорного півзахисника або центрального захисника.

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився 28 жовтня 1983 року у Любешові, районному центрі Волинської області, у багатодітній сім'ї.

Любов до футболу Тарасові прищепив батько, що грав у чемпіонаті області за любешівську «Прип'ять». У футбол починав грати у вуличних командах. Перші наставники: перший учитель фізкультури Любешівської СШ Олексій Володимирович Новаковський, а згодом — тренери місцевої ДЮСШ Іван Токарчук та Михайло Редько[1].

Після закінчення ПТУ вступив до Інституту фізичної культури Волинського національного університету, за футбольну команду якого виступав на чемпіонаті області.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

ЦСКА (Київ)[ред.ред. код]

Професійна футбольна кар'єра гравця розпочалася у 17-річному віці, коли на його гру звернув увагу селекціонер київського ЦСКА Орест Баль — брат відомого гравця та тренера Андрія Баля. Хлопця запросили до Києва і уклали з ним професійний контракт. За словами футболіста, спочатку його зарплата в армійському клубі становила 100 доларів, згодом зросла до 500[2].

ЦСКА тоді щойно розпочав виступи у першій лізі, адже його місце в елітному дивізіоні чемпіонату України зайняв новостворений київський «Арсенал». Дебют Михалика у професійному футболі відбувся 3 квітня 2002 року у Тернополі у грі проти місцевої «Ниви» (поразка 0:2). У перших двох сезонах за київський клуб Михалик виходив переважно на заміну, проте вже з 2004 міцно закріпив за собою місце у стартовому складі армійців, де грав переважно на правому фланзі півзахисту.

«Закарпаття» (Ужгород)[ред.ред. код]

Влітку 2005 року Тарас у складі збірної Збройних сил України вирушив на міжнародний турнір, а після повернення дізнався про зацікавленість з боку представника вищої ліги чемпіонату України — ужгородського «Закарпаття». Михалик приєднався до ужгородської команди на правах оренди і вже у другому турі чемпіонату України 2005–2006 дебютував в іграх елітного дивізіону, вийшовши на заміну у матчі проти донецького «Металурга» (нічия 0:0). Швидко отримав постійне місце в основному складі нової команди.

Спочатку тренер «Закарпаття» Петро Кушлик використовував Тараса у нападі, згодом перевівши на позицію центрального або правого півзахисника. Свій перший гол у вищій лізі провів 30 липня 2005 у ворота «Динамо» (Київ), саме тоді привернувши увагу наставників киян.

«Динамо» (Київ)[ред.ред. код]

Михалик дякує вболівальникам за підтримку

Весняну частину сезону 2005–2006 Михалик розпочав вже у формі київського «Динамо», уклавши з клубом протягом зимового міжсезоння п'ятирічний контракт. Тодішній наставник киян Анатолій Дем'яненко почав ставити Михалика на досить незвичну для нього тоді позицію опорного півзахисника. Спочатку молодий футболіст не мав стабільного місця у стартовому складі команди, однак на регулярній основі потрапляв до заявки клубу на матчі. 2006 року «Динамо» здобуло національний Кубок, що став першим великим трофеєм Михалика, який у матчах кубкового розіграшу, щоправда, відіграв лише в одному матчі на стадії півфіналу.

Вже наступного сезону футболіст закріпив за собою місце в основному складі киян та дебютував у матчах Ліги Чемпіонів. Того року «Динамо» став чемпіоном України, здобув національні Кубок та Суперкубок, проте на європейській арені виступив невдало.

Сезон 2007–2008 розпочався для Михалика фантастично: у матчі за Суперкубок України динамівці майже молодіжним складом обіграли донецький «Шахтар», а Тарас відзначився двома забитими м'ячами. Проте вже на початку жовтня гравець зазнав важкої травми (розрив бокової зв'язки коліна[3]) і вибув з гри до кінця року.

Чергова зміна ігрового амплуа Михалика відбулася з приходом до «Динамо» нового головного тренера. Юрій Сьомін, який очолив київський клуб на початку 2008 року, відразу почав ставити Тараса у центр захисту, і це принесло результат: в сезоні 2008/2009 пара центральних захисників Михалик—Діакате була визнана фахівцями однією з найнадійніших у внітрішньому чемпіонаті[4], а на груповому етапі Ліги Чемпіонів командою було пропущено лише 4 голи у 6 матчах. У підсумку «Динамо» здобув чемпіонський титул і дістався півфіналу Кубка УЄФА, проте вирішальні матчі сезону Тарас пропустив через травму меніска[5].

Повністю відновитися від травми Михалик зміг лише у жовтні 2009 року, відразу нагадавши про себе голом у ворота міланського «Інтера» у виїзному матчі Ліги Чемпіонів. Новий головний тренер киян Валерій Газзаєв протягом сезону 2009/2010 використовував гравця переважно на позиції опорного півзахисника.

Контракт з Динамо укладений до кінця червня 2013 року[6].

14 червня 2013 року «Динамо» на свому офіційному сайті повідомило, що Тарас Михалик вільний агент[7].

«Локомотив» (Москва)[ред.ред. код]

18 червня 2013 року Тарас Михалик підписав трирічний контракт із московським «Локомотивом».[8]

Виступи за збірні[ред.ред. код]

Молодіжна збірна України[ред.ред. код]

Викликатися до збірних команд України почав 2004 року, виступаючи ще за київський ЦСКА. 18-річного хлопця долучив до виступів у складі молодіжної збірної України її тодішній головний тренер Павло Яковенко. У складі «молодіжки» Михалик дебютував 31 березня 2004 року у товариській грі проти македонських однолітків (поразка 0:1).

Учасник молодіжного Чемпіонату Європи U-21 2006 року. В рамках фінальної частини турніру, що проходила в Португалії, Михалик взяв участь в усіх п'яти іграх української команди та завоював разом з нею срібні нагороди першості. Під час турніру тренер команди Олексій Михайличенко здебільшого відводив Тарасові місце на правому фланзі півзахисту.

Усього на рівні молодіжної збірної протягом 2004–2006 провів 10 ігор.

Національна збірна України[ред.ред. код]

Михалик під час матчу Австрія—Україна

У 22-річному віці дебютував у національній збірній України, вийшовши на поле у формі головної команди країни 15 серпня 2006 року у товариській зустрічі з командою Азербайджану (перемога 6:0).

Вже в рамках відбіркового циклу до Чемпіонату світу 2010 став основним гравцем української збірної, у складі якої станом на кінець 2010 року взяв участь у 21 матчі.

Оцінка гри[ред.ред. код]

Міцний, витривалий та дуже працездатний гравець. Чіпкий і агресивний у відборі м'яча, може завдати точного удару головою. Непогано бачить поле, володіє сильним ударом з обох ніг[9]. Недолік — недостатня техніка володіння м'ячем.

На думку авторитетного німецького сайту transfermarkt.de, у січні 2011 Михалик був одним із найцінніших гравців «Динамо» з трансферною ціною в 7 мільйонів євро, але на березень 2014 року вартість гравця оцінюється у 2,5 мільйони євро[6].

Особисте життя та хобі[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Батько — викладач фізкультури, мати працює в місцевій райдержадміністрації. Тарас має старшого брата і 5 молодших сестер. 18 серпня 2010 року одружився з лучанкою Валерією Михалик, із якою довгий час до того зустрічався[10].

Хобі[ред.ред. код]

Палкий прихильник полювання та рибалки, любить грати у більярд[11]. Колекціонує футболки, обмінюючись з гравцями по завершенні матчу, а також шипи від бутс[10]. На відміну від більшості футболістів відпустку полюбляє проводити в Україні, полюючи на рідній Волині[12].

Перший автомобіль — BMW,— придбав на преміальні за виступ на Молодіжному чемпіонаті Європи 2006 року. Зараз їздить на Volkswagen Touareg[10].

Одна з улюблених футбольних команд Михалика — «Манчестер Юнайтед». У дитинстві, коли вони з друзями грали у футбол, то називали свою команду саме «Манчестер»[2].

Стосунки з фанатами[ред.ред. код]

Тарас Михалик є улюбленцем ультрас київського Динамо, неодноразово спостерігав за матчами саме з фанатської трибуни стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського[13]. 26 лютого 2010 року взяв участь у відкритті фірмової крамниці клубу.

Скандали[ред.ред. код]

В серпні 2007 року волинський футбольний арбітр Микола Мельник звинуватив Михалика у тому, що під час матчу місцевої першості той проколов шини його автомобіля. Ситуація набула деякого розголосу в ЗМІ. Сам Михалик повністю заперечив ці звинувачення[14].

Досягнення[ред.ред. код]

600px Bianco con diagonale Blu e cerchio Giallo e Blu con D.png «Динамо» (Київ):

Gold medal icon.svg Чемпіон України (2): 2007, 2009;
Silver medal icon.svg Срібний призер чемпіонату України (5): 2006, 2008, 2010, 2011, 2012;

Україна Молодіжна збірна України:

Silver medal icon.svg Срібний призер чемпіонату Європи серед молодіжних команд 2006.

Особисті:

Статистика виступів[ред.ред. код]

Клубна статистика[ред.ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубок Суперкубок Єврокубки Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
ЦСКА (Київ) 2001/2002 7 0 0 0 7 0
2002/2003 27 1 1 0 28 1
2003/2004 30 4 1 1 31 5
2004/2005 26 5 3 2 29 7
Разом 90 10 5 3  —  —  —  — 95 13
Закарпаття (Ужгород) 2005/2006 18 3 0 0 18 3
Разом 18 3 0 0  —  —  —  — 18 3
Динамо (Київ) 2005/2006 5 0 1 0 0 0 0 0 6 0
2006/2007 23 2 6 1 1 0 6 0 36 3
2007/2008 16 1 3 0 1 2 3 0 23 3
2008/2009 18 2 0 0 1 0 13 1 32 3
2009/2010 21 1 1 0 0 0 4 1 26 2
2010/2011 18 1 2 0 10 0 30 1
2011/2012 7 0 1 0 0 0 1 0 9 0
2012/2013 16[15] 1 0 0 10 1 27 2
Разом 124 8 14 1 3 2 47 3 188 14
Всього за кар'єу 232 21 19 4 3 2 47 3 301 30

Матчі за збірну[ред.ред. код]

Михалик провів 10 ігор за молодіжну збірну України та 27 матчів за національну збірну України.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Відеофрагменти[ред.ред. код]