Михаїл (Бондарчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михаїл
Митрополит Вінницький і Тульчинський
(до 3 лютого 2024 — архієпископ;
до 5 лютого 2019 — Вінницький і Брацлавський;
до 16 травня 2016 — єпископ)
з 8 березня 2013
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Онуфрій (Хаврук)
Єпископ Дрогобицький і Самбірський
25 січня 2012 — 8 березня 2013
Церква: УПЦ КП
Попередник: Матфей (Шевчук)
Наступник: Яків (Макарчук)
Єпископ Дубенський, вікарій Рівненської єпархії
27 липня 2011 — 25 січня 2012
Церква: УПЦ КП
Єпископ Фастівський, вікарій Київської єпархії
16 серпня 2006 — 27 липня 2011
Церква: УАПЦ
Наступник: Володимир (Черпак) (у ПЦУ)
Єпископ Полтавський і Кременчуцький
1 січня 2006 — 26 лютого 2006
Церква: УПЦ КП
Попередник: Євсевій (Політило)
Наступник: Федір (Бубнюк)
 
Діяльність: священнослужитель
Ім'я при народженні: Ігор Петрович Бондарчук
Народження: 22 липня 1968(1968-07-22) (55 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Батько: Петро Гордійович Бондарчук
Мати: Галина Михайлівна Бондарчук
Дияконство: 12 лютого 1998
Священство: 28 липня 1998
Чернецтво: 10 липня 1998
Єп. хіротонія: 1 січня 2006

Нагороди:

орден «За заслуги» III ступеня

CMNS: Михаїл у Вікісховищі

Михаїл (світське ім'я — Бондарчук Ігор Петрович; 22 липня 1968(1968-07-22), Київ) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української православної церкви Київського патріархату), митрополит Вінницький і Тульчинський.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Бондарчук Петро Гордійович, військовослужбовець, помер 6 лютого 1995 р. Мати — Бондарчук Галина Михайлівна, службовець, померла 19 травня 1993 р. До школи пішов у 1975 році. Закінчив 8 класів у 1983 р. з 1983 по 1986 рік навчався в СПТУ № 1 м. Києва.

З 1986 по 1988 рр. був у лавах Радянської армії.

З 1989 навчався в СПТУ № 30 і працював на заводі «Кристал», був бригадиром.

У 1997 році вступив до КДС, а 12 лютого 1998 року Преосвященнішим Даниїлом (Чокалюком), єпископом Вишгородським, рукоположений в сан диякона, в храмі Святого Апостола Івана Богослова міста Києва.

10 липня 1998 року в храмі Святого Апостола Івана Богослова був пострижений у ченці з ім'ям Михаїл, на честь Архистратига Божого Михаїла. Був зарахований до братії Свято-Михайлівського монастиря і призначений на посаду скарбника.

28 липня 1998 року був рукоположений в сан ієромонаха Святійшим Патріархом Філаретом у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

21 листопада 2000 року був возведений в сан ігумена.

В 2001 році вступив в КДА.

2 травня 2002 року був возведений в сан архимандрита.

29 червня 2002 року був нагороджений Патріаршою Грамотою за заслуги перед УПЦ КП і на честь 10 річниці об'єднавчого собору.

23 січня 2004 року нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла.

У 2004 році закінчив КДА і захистив кандидатську дисертацію.

Єпископське служіння[ред. | ред. код]

1 січня 2006 року згідно з рішенням Синоду УПЦ КП рукоположений в сан єпископа Полтавського і Кременчуцького у Свято-Володимирському соборі м. Києва.

Із січня 2006 року по липень 2011 року перебував у складі УАПЦ.

23 липня 2008 р. нагороджений президентом України В. А. Ющенком орденом «За заслуги перед Вітчизною III ст..»

27 липня 2011 року прийнятий до кліру УПЦ КП, згідно з рішенням Священного синоду.

27 липня 2011 року, згідно з рішенням Священного синоду УПЦ КП призначений єпископом Дубенським, вікарієм Рівненської єпархії.

23 січня 2012 року, згідно з рішенням Священного синоду УПЦ КП, за церковні заслуги перед Українською Православною Церквою Київського Патріархату — нагородити єпископа Дубенського МИХАЇЛА (Бондарчука) Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира III — го ступеня.

25 січня 2012 року, згідно з рішенням Священного синоду Української православної церкви Київського патріархату (Журнал № 5 від 23 січня 2012 року), Преосвященний єпископ Дубенський Михаїл, вікарій Рівненської єпархії, звільняється від тимчасового керування Рівненською єпархією та призначається єпископом Дрогобицьким і Самбірським, керуючим Дрогобицько-Самбірською єпархією.

Рішенням Священного синоду УПЦ Київського патріархату від 8 березня 2013 року (журнал № 16) призначений єпископом Вінницьким і Брацлавським[1].

16 травня 2016 року, з нагоди свого ювілею 50-літнього служіння на Київській кафедрі, Патріарх Філарет возвів єпископа Михаїла в сан архієпископа.[2]

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

5 лютого 2019, рішенням Синоду ПЦУ його титул змінено на «Вінницький і Тульчинський», також змінено і назву єпархії.

3 лютого 2024 року його було підвищено у сані до митрополита.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Журнали засідання Священного Синоду 8 березня 2013 р. http://cerkva.info/. Офіційний сайт УПЦ КП. 8 березня 2013. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 9 травня 2020.
  2. В Київському Патріархаті – нові архієпископи. http://cerkva.info/. Офіційний сайт УПЦ КП. 15 травня 2016. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 6 грудня 2022.
  3. Предстоятель возвів низку архієреїв у сан митрополита та архієпископа. pomisna.info. pomisna.info. 3 лютого 2024. Архів оригіналу за 3 лютого 2024. Процитовано 3 лютого 2024.