Михнюк Ксенія Ісаківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксенія Ісаківна Михнюк
Ім'я при народженні Ксенія Ісаківна Борисюк
Народилася 23 лютого 1928(1928-02-23)
Просіка, Ємільчинський район, Коростенська округа, Українська СРР, СРСР
Померла 30 грудня 2003(2003-12-30) (75 років)
Степове, Кам'яномостівська сільська громада, Первомайський район, Миколаївська область, Україна
Поховання Первомайський район
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність сільське господарство
Відома завдяки доярка
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Орден «Мати-героїня»
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Орден «Материнська слава» 1 ступеняОрден «Материнська слава» 2 ступеняОрден «Материнська слава» 3 ступеня
Медаль материнства I ступеня Медаль материнства II ступеня

Ксе́нія Іса́ківна Михню́к, до шлюбу Борисю́к (нар. 23 лютого 1928 — пом. 30 грудня 2003) — українська працівниця сільського господарства, знана доярка, Герой Соціалістичної Праці, Мати-героїня.

Біографія[ред. | ред. код]

Ксенія Ісаківна Борисюк народилась 23 лютого 1928 року в селі Просіка Ємільчинського району Житомирської області в селянській родині Борисюків Ісака Тихоновича та Устини Яківни. Працювала в рідному селі, одружилась з односельцем Михнюком Михайлом Лазаревичем, тут в сім'ї народила шестеро дітей.

1956 року родина переїхала в село Степове Первомайського району Миколаївської області. Влаштувалась на роботу в місцевий радгосп імені 25 Жовтня на свиноферму, а в 1957 році перейшла на молочно-товарну ферму. За результатами сьомої п'ятирічки отримала по 3600 кг молока від кожної корови.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року Ксенії Михнюк присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Після смерті чоловіка залишилась з 9-ма дітьми на руках, проте продовжувала роботу. Одружившись вдруге з водієм радгоспу Федором Тихоновичем Одесюком, народила десяту дитину і отримала звання «Мати-героїня». Однією з перших в радгоспі застосувала апарати механічного доїння.

У 1973 році за самовіддану працю знана доярка нагороджена орденом Жовтневої Революції. Миколаївським обкомом партії та облвиконкомом встановлено приз імені Героя Соціалістичної Праці Михнюк для найкращих доярок області.

Після виходу на пенсію мешкала в селі Степовому разом з молодшою донькою. Померла 30 грудня 2003 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

  • Валентина Михайлівна (1945)
  • Надія Михайлівна (1947)
  • Марія Михайлівна (1949)
  • Володимир Михайлович (1951)
  • Світлана Михайлівна (1953)
  • Леонід Михайлович (1955)
  • Раїса Михайлівна (1957)
  • Тетяна Михайлівна (1959)
  • Любов Михайлівна (1961)
  • Оксана Федорівна (1969)

Література[ред. | ред. код]

  • История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область., Киев, Институт истории АН УССР, 1981 год.
  • Виноградова А. В. Человеческий фактор: Сборник воспоминаний. — Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2010. — ISBN 978-617-576-006-2
  • Божаткін М. І. Її щаслива доля: Нарис. — Одеса: Маяк, 1976.