Мишівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мишівка
Sicista betulina
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Мишовиді (Myomorpha)
Надродина: Стрибакуваті (Dipodoidea)
Родина: Мишівкові (Sicistidae)
Рід: Мишівка (Sicista)
Gray, 1827
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Sicista
ITIS logo.jpg ITIS: 609731
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 52906
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sicista

Миші́вка, смужка (Sicista Gray, 1827) — єдиний рід ссавців з родини мишівкових (Sicistidae) надродини стрибакуватих (Dipodoidea).

Опис[ред.ред. код]

Мишівки — дрібні переважно комахоїдні гризуни. Улюбленою їх поживою є метелики, коники, личинки комах. В неволі добре поїдають личинок борошняного жука. Мишівки є зимосплячими тваринами, і в природі їх знаходять виключно в теплу пору року, від березня до жовтня.

Систематика[ред.ред. код]

Родина Мишівкові[ред.ред. код]

Місце родини часто дискутується. Найчастіше визнають родинний рівень відокремленості, проте у зв'язку з систематичними ревізіями стрибакуватих її місце нерідко занижують до рівня підродини (Sicistinae) в межах родини стрибакові (Dipodidae). У літературі щодо фауни України мишівок нерідко розглядають як окрему родину Sicistidae Weber, 1928.

Існує декілька синонімів родини:

  • Sminthi (Brandt, 1855)
  • Sminthinae (Murray, 1866)
  • Sminthidae (Schulze, 1890)
  • Lophocricetinae (Savinov, 1970)

Рід Мишівка[ред.ред. код]

Рід виділив в окрему групу Джон Едвард Ґрей в 1827 році. Пізніше його виділяли й інші науковці, тому він має синоніми:

  • Sminthus (Nordmann, 1840)
  • Clonomys (Thilesius, 1850)

Серед мишівок знайдено чимало видів-двійників, які майже не розрізняються за морфологією, проте мають відмінності у хромосомних наборах та відрізняються особливостями географічного поширення. У сучасній фауні рід представлений 13 видами:

група "betulina" (лісові)

група "subtilis" (степові)

група "caucasica" (одноколірні)

група "napaea" (азійські)

Поширення[ред.ред. код]

У фауні України мишівки представлені лише чотирма видами:

Ці види формують мало відмінні пари, в яких види географічно заміщують один одного (тобто є вікарними; цифри — число хромосом, виявлене в популяціях з України):

  • група лісових мишівок — Sicista betulina (2n=32) — Sicista strandi (2n=44);
  • група степових мишівок — Sicista subtilis (2n=26) — Sicista severtzovi (2n=18).

До 1936 року всіх мишівок фауни України відносили до єдиного виду Sicista nordmanni, надалі поділеного на степових Sicista subtilis та лісових Sicista betulina (s. l.). Значний прогрес у виявленні нових для фауни України видів досягнуто після описів S. strandii та S. severtzovi з території суміжних регіонів РФ, завдяки залученню цитогенетичних підходів і дякуючи дослідницьким талантам Олександра Кондратенка, який зумів розшукати і відловити живцем потрібні для аналізу зразки, а також дослідив деякі особливості утримання цих гризунів у неволі.

Всі українські види мишівок рідкісні і внесені до Червоної книги України (2009).

Джерела[ред.ред. код]

  • Загороднюк І. В., Кондратенко О. В. Sicista severtzovi та близькі до неї форми гризунів в Україні: цитогенетичний та біогеографічний аналіз // Вестник зоологии. — 2000. — Suppl. 15. — С. 101–107. [1]
  • Загороднюк І. Аловиди гризунів групи Sicista «betulina»: просторові взаємини з огляду на концепцію лімітувальної схожості // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Біологія. Екологія. — 2007. — Випуск 15, том 1. — С. 45-53. [2]
  • Модін Г. В. Замітки про вухатого їжака і лісову мишівку в Стрілецькому степу // Збірник праць Зоол. музею АН УРСР. — 1956. — № 27. — С. 154–159.
  • Попов Б. М. Мамаліологічні нотатки. І. Поширення Лейслерової вечерниці (Nyctalus leisleri Kuhl, Chiroptera) в УСРР. ІІ. Знахідка лісової мишівки (Sicista montana Mehely) в межах УСРР // Збірник праць Зоологічного музею. — 1936. — № 18. — С. 191–196.
  • Рудышин М. П. К экологии карпатской популяции лесной мышовки // Вестник зоологии. — 1982. — Том 16, № 2. — С. 63-65.
  • Селюнина З. В. Тушканчиковые грызуны Украины. Автореф. дис. … канд. биол. наук. — К.: Ин-т зоол. АНУ, 1993. — 20 с.
  • Мишівкові // Червона книга України, 2009 [3]

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.