Мишівка
| Мишівка | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Sicista betulina |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Миші́вка, смужка (Sicista Gray, 1827) — єдиний рід ссавців з родини мишівкових (Sicistidae) надродини стрибакуватих (Dipodoidea).
Зміст |
Опис [ред.]
Мишівки — дрібні переважно комахоїдні гризуни. Улюбленою їх поживою є метелики, коники, личинки комах. В неволі добре поїдають личинок борошняного жука. Мишівки є зимосплячими тваринами, і в природі їх знаходять виключно в теплу пору року, від березня до жовтня.
Систематика [ред.]
Родина Мишівкові [ред.]
Місце родини часто дискутується. Найчастіше визнають родинний рівень відокремленості, проте у зв'язку з систематичними ревізіями стрибакуватих її місце нерідко занижують до рівня підродини (Sicistinae) в межах родини стрибакові (Dipodidae). У літературі щодо фауни України мишівок нерідко розглядають як окрему родину Sicistidae Weber, 1928.
Існує декілька синонімів родини:
- Sminthi (Brandt, 1855)
- Sminthinae (Murray, 1866)
- Sminthidae (Schulze, 1890)
- Lophocricetinae (Savinov, 1970)
Рід Мишівка [ред.]
Рід виділив в окрему групу Джон Едвард Ґрей в 1827 році. Пізніше його виділяли й інші науковці, тому він має синоніми:
Серед мишівок знайдено чимало видів-двійників, які майже не розрізняються за морфологією, проте мають відмінності у хромосомних наборах та відрізняються особливостями географічного поширення. У сучасній фауні рід представлений 13 видами:
- Мишівка донська (Sicista strandi)
- Мишівка південна (Sicista subtilis, =loriger)
- Мишівка лісова (Sicista betulina)
- Мишівка темна (Sicista severtzovi)
- Sicista armenica
- Sicista caucasica
- Sicista caudata
- Sicista concolor
- Sicista kazbegica
- Sicista kluchorica
- Sicista napaea
- Sicista pseudonapaea
- Sicista tianshanica
Поширення [ред.]
У фауні України мишівки представлені лише чотирма видами:
- Sicista betulina (Pallas, 1779) — мишівка лісова (відомий також як S. montana)
- Sicista strandi (Formosov, 1931) — мишівка донська
- Sicista subtilis (Pallas, 1773) — мишівка південна (відомий також як S. loriger Nathusius, 1840)
- Sicista severtzovi (Ognev, 1935) — мишівка темна
Ці види формують мало відмінні пари, в яких види географічно заміщують один одного (тобто є вікарними; цифри — число хромосом, виявлене в популяціях з України):
- група лісових мишівок — Sicista betulina (2n=32) — Sicista strandi (2n=44);
- група степових мишівок — Sicista subtilis (2n=26) — Sicista severtzovi (2n=18).
До 1936 року всіх мишівок фауни України відносили до єдиного виду Sicista nordmanni, надалі поділеного на степових Sicista subtilis та лісових Sicista betulina (s. l.). Значний прогрес у виявленні нових для фауни України видів досягнуто після описів S. strandii та S. severtzovi з території суміжних регіонів РФ, завдяки залученню цитогенетичних підходів і дякуючи дослідницьким талантам Олександра Кондратенка, який зумів розшукати і відловити живцем потрібні для аналізу зразки, а також дослідив деякі особливості утримання цих гризунів у неволі.
Всі українські види мишівок рідкісні і внесені до Червоної книги України (2009).
Джерела [ред.]
- Загороднюк І. В., Кондратенко О. В. Sicista severtzovi та близькі до неї форми гризунів в Україні: цитогенетичний та біогеографічний аналіз // Вестник зоологии. — 2000. — Suppl. 15. — С. 101–107. [1]
- Загороднюк І. Аловиди гризунів групи Sicista «betulina»: просторові взаємини з огляду на концепцію лімітувальної схожості // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Біологія. Екологія. — 2007. — Випуск 15, том 1. — С. 45-53. [2]
- Модін Г. В. Замітки про вухатого їжака і лісову мишівку в Стрілецькому степу // Збірник праць Зоол. музею АН УРСР. — 1956. — № 27. — С. 154–159.
- Попов Б. М. Мамаліологічні нотатки. І. Поширення Лейслерової вечерниці (Nyctalus leisleri Kuhl, Chiroptera) в УСРР. ІІ. Знахідка лісової мишівки (Sicista montana Mehely) в межах УСРР // Збірник праць Зоологічного музею. — 1936. — № 18. — С. 191–196.
- Рудышин М. П. К экологии карпатской популяции лесной мышовки // Вестник зоологии. — 1982. — Том 16, № 2. — С. 63-65.
- Селюнина З. В. Тушканчиковые грызуны Украины. Автореф. дис. … канд. биол. наук. — К.: Ин-т зоол. АНУ, 1993. — 20 с.
- Мишівкові // Червона книга України, 2009 [3]
Посилання [ред.]
|
|||||

