Мова описання інтерфейсів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мо́ва описа́ння інтерфе́йсів (англ. Interface Description Language, або англ. Interface Definition Language, скорочено IDL) — комп'ютерна мова, яка використовується для описання інтерфейсів програмних компонентів. Мови описання інтерфейсів описують інтерфейс нейтрально по відношенню до різних мов програмування, що дає можливість взаємодії між програмними компонентами, які написано на різних мовах програмування — наприклад, між компонентами написаними на мові програмування C та на Паскалі.

Мови описання інтерфейсів, як правило, використовуються в технології виклику віддалених процедур. В цьому випадку, машини на різних кінцях лінії зв'язку можуть мати різні операційні системи, або бути написаними на різних мовах програмування. Мови описання інтерфейсів виступають в якості мосту між ними.

До програмних систем, які базуються на мовах описання інтерфейсів, належать: ONC RPC від Sun, Середовище розподілених обчислень від Open Group, COM від Microsoft, System Object Model від IBM, XPCOM від Mozilla, CORBA від Object Management Group, та SOAP для веб служб.

Відомі мови описання інтерфейсів:

Джерела інформації[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]