Мови Філіппін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
   Калімантансько-філіппінське об"єднання
   Сулавесійскі мови
   Центрально-малайсько-полінезійські мови
   Південнохальмахерсько-західноновогвінейські мови
   Океанійські мови
Основні етномовні групи Філіппін

Мови Філіппін (Філіппінські мови) — група від 120 до 175 мов (залежно від методу їх класифікації) австронезійської мовної сім'ї, малайсько-полінезійської підгрупи, поширені на Філіппінських островах та індонезійському острові Сулавесі. Розмовляють ними близько 90 млн осіб. Чотири мови вже більше не мають носіїв. З усіх цих мов, тільки дві вважаються офіційними, щонайменше 10 вважаються основними, а 8 мають статус допоміжних.

Державні та офіційні мови[ред.ред. код]

Іспанська була офіційною мовою в країні більше трьох століть, і стала лінгва-франка на Філіппінах в XIX і початку XX століть. У 1863 році була запроваджена загальна освіта та безкоштовне державне навчання іспанською. Вона була також мовою філіппінської революції, і в 1899 проголошена офіційною мовою Першої Філіппінської Республіки. Національний герой Хосе Різал написав більшість своїх творів іспанською. Загалом 60 % населення на початку XX століття користувались іспанською як першою, другою або третьою мовою. Після американської окупації Філіппін і запровадження англійської мови, використання іспанської поступово скоротилося, особливо після 1940-х років.

Під час американської окупації та цивільного режиму, англійську почали викладати в школах. З 1901 державні заклади почали використовувати англійську мову, як мову навчання. У 1935 англійська конституційно стала офіційною мовою разом з іспанською. Положення в цій конституції також містили заклик Конгресу «вжити заходів до розробки і прийняття загальнонаціональної мови на основі однієї з існуючих рідних мов.» 12 листопада 1937 Перша Національна Асамблея заснувала Національний інститут іноземних мов, перед яким було поставлено завдання вибрати національну мову серед інших регіональних мов. Врешті-решт, 30 грудня 1937 базовою була обрана тагальська мова.

У 1939 році президент Мануель Л. Кесон перейменував тагальську мову на Wikang Pambansa (Національна мова). У 1959 році мову було ще раз перейменовано на піліпіньо секретарем освіти Хосе Ромеро. Конституція 1973 року оголосила піліпіньо офіційною мовою, поряд з англійською, і змінила її назву на філіппіно.

Конституція Філіппін, ратифікована в 1987 році, затвердила філіппінську та англійську офіційними мовами країни. Філіппінська крім того вважається національною мовою, яка «мала б розвиватись і збагачуватись на основі філіппіно та інших мов». Хоч це прямо не зазначено в Конституції, філіппінська мова, на практиці майже повністю складається з тагальської, якою розмовляють у столиці Манілі, однак Університет Філіппін почав видавати словники філіппінської мови, в яку були також включені слова з різних філіппінських мов. Конституція також згадує іспанську та арабську мови, які повинні розвиватись на добровільній і факультативній основі.

Мови корінних народів[ред.ред. код]

Загалом в країні говорять на 171-й рідній мові. Окрім англійської, іспанської, Гоккіен (Лан-нанґ), кантонської, мандарин і чавакано, всі мови належать до малайсько-полінезійських мов. Є 13 мов корінних народів, які мають, принаймні, один мільйон носіїв мови: тагалоґ, себуано, ілокано, гілігайнон, варай-варай, капампанґан(пампанґо), бікол, албай бікол, панґасінан, маранао , маґуінданао, кінарай-а і таусуґ. Однією або кількома з них говорять більш ніж 90 % населення.

Порівняння лексики основних філіппінських мов[ред.ред. код]

Українська один два три чотири особа дім собака кокос день новий ми що і
English one two three four person house dog coconut day new we (inclusive) what and
Іватан
Ivatan
asa dadowa tatdo apat tao vahay chito niyoy araw va-yo yaten ango
Ілокано
Ilokano
maysa dua tallo uppat tao balay aso niog aldaw baro datayo ania
Панґасінан
Pangasinan
sakey duara talora apatira too abong aso niyog agew balo sikatayo anto
Ібанаґ
Ibanag
tadday dua tallu appa' tolay balay kitu inniuk aggaw bagu sittam anni
Ґадданґ
Gaddang
tata addwa tallo appat tolay balay atu ayog aw bawu ikkanetem sanenay
Капампанґан
Kapampangan
metung adwa atlu apat tau bale asu ngungut aldo bayu ikatamu nanu
Тагалоґ
Tagalog
isa dalawa tatlo apat tao bahay aso niyog araw bago tayo, kamí, kata ano at
Бікол
Standard Bikol
saro duwa tulo apat tawo harong ayam niyog aldaw ba-go kita ano
Рінконада Бікол
Iriga Bicolano
usad darawa tulo upat tawo baloy ayam niyog aldow bago ngamin ono
Ромбломанон
Romblomanon
isa duha tuyo upat tawo bayay ayam niyog adlaw bag-o kita, aton ano kag
Бантоанон
Bantoanon
usa ruha tuyo upat tawo bayay iro nidog adlaw bag-o kita, ato ni-o
Онган
Onhan
isya darwa tatlo apat tawo balay ayam niyog adlaw bag-o kita, taton ano
Кінарай-а
Kinaray-a
sara darwa tatlo apat taho balay ayam niyog adlaw bag-o kita, taten ano, iwan kag
Гіліґайнон
Hiligaynon
isa duha tatlo apat tawo balay ido lubi adlaw bag-o kita ano kag
Себуано
Cebuano
usa duha tulo upat tawo balay iro lubi adlaw bag-o kita unsa og
Суріґао-нон
Surigao-non
isa duha tuyo upat tao bayay idu Nijog adlaw bag-o kami unu
Варай-варай
Waray-Waray
usa duha tulo upat tawo balay ayam lubi adlaw bag-o kita ano
Тболі
T'boli
sotu lewu tlu fat tau gunu ohu lefo kdaw lomi tekuy tedu
Таусуґ
Tausug
hambuuk duwa tu upat tau bay iru' niyug adlaw ba-gu kitaniyu unu
Чавакано
Chavacano
uno dos tres cuatro gente cása pérro coco día nuevo nosotros cosá/ qué

Література[ред.ред. код]