Мовний контакт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мовний контакт, міжмовний контакт — взаємодія двох чи декількох мов, що чинить вплив на фонетичну і граматичну структуру та словниковий запас однієї або декількох з цих мов. Дослідженню мовних контактів присвячений розділ мовознавства контактна лінгвістика.

Виникнення мовних контактів[ред.ред. код]

Мовні контакти виникають внаслідок відповідних соціальних умов, коли представники різних етнічних чи мовних груп змушені вступати в інтенсивні комунікативні контакти з господарських, політичних, релігійних чи інших причин.

Мовні контакти закріплюються через постійно повторювальні діалоги, постійне спілкування носіїв різних мов між собою, за якого використовуються обидві мови або одночасно обома мовцями, або окремо кожним з мовців. Тут вирізняють або активне володіння обома мовами (двомовність), або пасивне розуміння чужої мови.

За даними нейролінгвістики мовні контакти відбуваються в кожного з двомовних мовців таким чином, що одна півкуля кори головного мозку володіє однією мовою (зазвичай, ліва, або домінантна півкуля володіє головною мовою спілкування даного мовного ареалу, наприклад американський варіант англійської в США), тоді як інша півкуля (зазвичай, права) розуміє або знає на певному рівні другу мову (наприклад, одну з американських індіанських мов у США). Каналами зв'язку між півкулями форми однієї з мов, які перебувають в мовному контакті, передаються в другу півкулю, де вони можуть включатися в текст, що вимовляється іншою мовою, або чинити опосередкований вплив на будову цього тексту.

Мовні контакти на різних мовних рівнях[ред.ред. код]

Результати мовних контаків по різному позначаються на різних мовних рівнях. Це залежить від ступені входження їхніх елементів в цілісну структуру мови. Найменш структурованими є групи спеціальних термінів для вузьких сфер використання мови, тому такі лексичні групи можуть бути повністю запозичені з однієї мови (наприклад, музичні терміни з італійської в українській мові, банківські терміни з італійської в німецькій мові).

Мовні контакти призводять до контамінації мов або запозичення окремих елементів мов, що відбувається на різних мовних рівнях. Тут можна вести мову про такі типи запозичень або змін:

  • Семантичні запозичення;
  • Запозичення слів з граматичним значенням;
  • Зміни системи фонем однієї чи обох контактуючих мов;
  • Запозичення структур на рівні синтаксису.

Мовні контакти в діахронії[ред.ред. код]

Мовні контакти в діахронії, тобто в історичній перспективі, описує теорія стратів, яка оперує термінами субстрат, адстрат і суперстрат.

Найпродуктивнішим виявилося вживання терміну субстрат. За С. В. Семчинським, субстрат — це «сукупність фактів і явищ усіх рівнів мови в поширеній на якійсь території мові, що походженням пов'язані зі зниклою мовою, яка раніше існувала на цій території»[1]. Наприклад, для західно-романських мов характерина наявність мовних субстратів, як кельтських, так і германських. Так у каталанській мові виділяють значний (порівняно з сусідньою іспанською) візіготський субстрат.[2]. У французькій мові значним мовним субстратом є галльський. Для української мови основним субстратом є давньо-слов'янський.

Розвиток мов під впливом мовних контактів[ред.ред. код]

Тривалі мовні контакти уможливлюють не лише поодинокі запозичення, чи певні зміни структури мови, а й цілковиту трансформацію мови. Мовознавці розрізняють тут такі варіанти розвитку мов, що перебувають в контакті:

  • Утворення креольської мови. У цьому випадку єдина система лексичних і граматичних значень, що виникла при мовному контакті, починає кодуватися за допомогою морф, запозичених з однієї мови, але часто переосмислених відповідно до даної системи значень. Прикладом креолізації мови може бути суржик.
  • Двомовність з однією домінантною мовою. У цьому випадку одна з мов, що вступила в контакт, явно є основною системою, на яку орієнтуються мовці іншої мови, змінюючи фонентичні, лексичні та інші характеристики мови під впливом, з їхнього погляду, престижнішої мови.
  • Диглосія, тобто зміни основної мови спілкування під впливом престижнішої, але обмеженої у вживанні мови (нарпиклад, вплив арабської мови на неарабомовних мусульман)
  • Контакти діалектів та літературного варіанту однієї мови або поєднання різнодіалектних характеристик в одному койне — спільній наддіалектній мові. У цьому випадку, внаслідок спорідненості контактуючих мовних систем, можлива особливо сильна контамінація мов.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Семчинський С.В Субстрат у мовознавстві // Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 11. кн.1., К., 1984, стор. 39
  2. Див. про це детальніше в ст. Історія Каталонії.

Див. також[ред.ред. код]

Література і джерела[ред.ред. код]

  • Els Oksaar: Terminologie und Gegenstand der Sprachkontaktforschung. In: Besch/ Reichmann/ Sonderegger (Hrsg.). Handbuch zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft (HSK). Berlin 1986, S. 845–854
  • Claudia Riehl: Sprachkontaktforschung. Eine Einführung. Tübingen 2004
  • Sarah Thomason and Terrence Kaufman, Language Contact, Creolization and Genetic Linguistics (University of California Press 1988).
  • Sarah Thomason, Language Contact — An Introduction (Edinburgh University Press 2001).
  • Uriel Weinreich, Languages in Contact (Mouton 1963).
  • Donald Winford, An Introduction to Contact Linguistics (Blackwell 2002) ISBN 0-631-21251-5.
  • Piginization and creolization of languages, Cambridge, 1971.
  • Ghil'ad Zuckermann, Language Contact and Lexical Enrichment in Israeli Hebrew (Palgrave Macmillan 2003) ISBN 1-4039-1723-X.
  • Щерба Л. В., Избранные работы по языкознанию и фонетике, Л., 1958.
  • Бодуен де Куртене И. А., Избранные труды по общему языкознанию, т.1, М., 1963.
  • Вяч. Вс Иванов, Языковые контакты // Лингвистический энциклопедический словарь, М,: Советская энциклопедия, 1990, с. 237—238.