Мовчання ягнят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мовчання ягнят
The Silence of the Lambs
The Silence Of The Lambs.jpg
Жанр трилер, кримінал, детектив, жахи
Режисер Джонатан Деммі
Продюсер Кеннет Утт,
Едвард Саксон,
Рональд Бозман
Сценарист Тед Таллі,
Томас Гарріс (роман)
У головних
ролях
Ентоні Гопкінс
Джоді Фостер
Скотт Ґленн
Оператор Так Фуджімото
Композитор Говард Шор
Том Петті
Йоганн Себастьян Бах
Кінокомпанія Orion Pictures
Strong Heart/Demme Production
Тривалість  118 хв.
Мова  англійська
Країна  США США
Рік  1991
IMDb ID 0102926
Кошторис  19 млн. $

«Мовча́ння ягня́т» (англ. The Silence of the Lambs) — американський трилер 1991 року, знятий за мотивами однойменного роману Томаса Гарріса. Головні ролі в фільмі виконали Джоді Фостер (агент ФБР Клариса Старлінґ) і Ентоні Гопкінс (серійний вбивця, доктор Ганнібал Лектер). Стрічка завоювала приз Берлінського кінофестивалю і п'яти премій «Оскар». Фільм став третім в історії, котрий завоював «Оскари» в п'яти найпрестижніших номінаціях, що раніше вдалося фільмам «Однієї щасливої ночі» (1934) та «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975). З часу виходу на екрани «Мовчання ягнят» таке не вдавалося більше жодному фільму.

Сюжет[ред.ред. код]

ФБР провадить розслідування серії вбивств, скоєних невідомим серійним вбивцею. За звичку здирати шкіру з убитих ним жінок, його прозвали «Буффало Біллом». Не знайшовши зачіпок, ФБР вирішує звернутися за порадою до вбивці-канібала, у минулому психіатра, надзвичайно небезпечного Ганнібала-«Канібала» Лектера, котрий перебуває в ізоляторі психлікарні. Для розмови до нього відправляють молоду слухачку академії ФБР Кларису Старлінґ. Між Лектером і Старлінґ виникає зв'язок, Лектер починає грати з нею у дивні психологічні ігри: він погоджується допомагати Кларисі лише якщо вона відкриє йому подробиці свого життя. Старлінґ розповідає Лектеру частину своїх дитячих спогадів, пов'язаних з сильними психологічними переживаннями про те, як вона бігла з будинку прийомних батьків, намагаючись врятувати від забою ягня. У якості своєрідного обміну він звертає її увагу на деякі деталі справи, опираючись на які, Клариса, врешті-решт, і знаходить слід, що веде до Буффало Білла. Тим часом маніяк викрадає дочку сенатора, а головний лікар Чілтон, через власне марнославство, забороняє Старлінґ зустрічатися з Лектером. Сенатор йде на угоду з Лектером, однак той втікає з ізолятора попереднього затримання, розправившись з охоронцями і бригадою швидкої допомоги. Вивчаючи минуле однієї з жертв, Старлінґ здогадується, що Білл — в минулому кравець. У пошуках записів першої жертви, вона приїжджає в її будинок, де й переховується маньяк. Вона здогадується, хто він, за метеликом, що виповз із його халата (він вклав кокон у горло однієї з жертв). Переслідуючи вбивцю, Клариса опиняється в підвалі, маньяк раптом вимикає світло, а сам, з приладом нічного бачення, цілить у спину Старлінґ. Вона влучає у Білла, вистріливши на звук зведеного курка. В курортному містечку Лектер переслідує панікуючого Чілтона.

В ролях[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час зйомок сцени першої зустрічі Лектера та Клариси Ентоні Гопкінс старався дивитися прямо в камеру, створюючи ефект того (за його словами), що «знає абсолютно все».
  • Ентоні Гопкінс, говорячи про голос свого персонажа, описував його «симбіозом Трумена Капоте і Кетрін Хепберн».
  • Якщо уважно розглянути один з постерів фільму, то можна побачити на тілі метелика зображення черепа, а сам череп складений з семи оголених жіночих тіл (це епізод роботи фотографа Філіпа Галсмана «Скальп Далі»).
  • Ганнібала Лектера можна бачити в фільмі загалом не більше 16 хвилин, однак це дозволило Ентоні Гопкінсу отримати Оскара в номінації «Найкраща чоловіча роль». Цей факт дотепер є неперевершеним досягненням.
  • Злочинець клав жертвам у рот лялечки бражника мертва голова. Для маніяка вони були символом переродження — він хотів перетворитися на жінку, як лялечка — в метелика.
  • «Мовчання ягнят» — не перший фільм про Ганнібала Лектера. В 1986 році режисер Майкл Манн зняв фільм «Мисливець на людей», за романом Томаса Гарріса «Червоний дракон».

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1991 — приз Срібний ведмідь Берлінського кінофестивалю за найкращу режисерську роботу (Джонатан Деммі)
  • 1992 — 5 премій «Оскар»: найкращий фільм (Кеннет Утт, Едвард Саксон, Рональд Бозман), найкраща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс), найкраща жіноча роль (Джоді Фостер), найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкращий адаптований сценарій (Тед Таллі)
  • 1992 — 4 премії «Сатурн»: найкращий фільм жахів, найкращий актор (Ентоні Гопкінс), найкращий сценарій (Тед Таллі), найкращий грим (Карл Фуллертон, Ніл Мартц)
  • 1992 — дві премії Британської кіноакадемії: найкраща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс), найкраща жіноча роль (Джоді Фостер)
  • 1992 — премія Гільдії режисерів США (Джонатан Деммі)
  • 1992 — премія Едгара Аллана По за найкращий художній фільм (Тед Таллі)
  • 1992 — премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — драма (Джоді Фостер)
  • 1992 — премія Гільдії сценаристів США за найкращий адаптований сценарій (Тед Таллі)

Номінації[ред.ред. код]

  • 1991 — номінація на приз Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю (Джонатан Деммі)
  • 1992 — дві номінації на премію «Оскар»: найкращий звук (Том Флейшман, Крістофер Ньюман), найкращий монтаж (Крейґ МакКей)
  • 1992 — 4 номінації на премію «Сатурн»: найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкраща акторка (Джоді Фостер), найкраща музика (Говард Шор), найкращі костюми (Колін Атвуд)
  • 1992 — 7 номінацій на премію Британської кіноакадемії: найкращий фільм (Кеннет Утт, Едвард Саксон, Рональд Бозман, Джонатан Деммі), найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкращий адаптований сценарій (Тед Таллі), найкраща операторська робота (Так Фуджімото), найкращий оригінальний саундтрек (Говард Шор), найкращий монтаж (Крейґ МакКей), найкращий звук (Том Флейшман, Крістофер Ньюман, Скіп Лівсей)
  • 1992 — номінація на премію «Сезар» за найкращий іноземний фільм (Джонатан Деммі)
  • 1992 — 4 номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий фільм — драма, найкраща чоловіча роль — драма (Ентоні Гопкінс), найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкращий сценарій (Тед Таллі)

Посилання[ред.ред. код]