Могадішо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Могадішо, Могадішу
مقديشو означає "палац шаха"

Панорама Могадішо, липень 2007

Основні дані

Країна:

Сомалі

Регіон:

Регіон Банадир (Бенадір)

Засноване:

кін. ІХ — поч. Х ст.ст.

Населення
- місто:

1700000 (2006)

Телефонний код:

+-

Географічні координати:

2° 02′ ″ пн. ш., 45° 21′ ″ сх. д.

Міська влада

Мер міста

Мохамед Омар Хебеб Дере

Розташування

Могадішо (Мо(г/ґ)адіш(у/о), сомалійське Muqdisho مقديشو «Палац Шаха») — столиця Сомалі, адміністративний центр області Банадир (Бенадір), найбільше місто країни, що є також її культурним, фінансовим і індустріальним центром.

[ред.] Географічне розташування і населення

Географічні координати Могадішу — 2° 02′ ″ пн. ш., 45° 21′ ″ сх. д..

Річка Шебель, що тече з Ефіопії, протікає поблизу міста, на відстані 30 км від Індійського океану, і повертає на південний захід. Шебель зазвичай пересихає у період між лютим і березнем, у решту року використовується для іригації плантацій цукрової тростини, бавовника і бананів, які розташовані в околицях міста.

Населення Могадішу (переважно сомалійці) — 1 700 000 жителів (2006).

[ред.] Історія

Ще за давнини у місці розташування сучасного Могадішу перетиналися важливі торгівельні шляхи Місто засноване у кін. ІХ — поч. Х ст.ст. арабами як опорний пункт їхньої колонізації східно-африканського узбережжя.

Мечеть Факр-ад-Дін, 1882

На ХІ—XIV ст.ст. припадає період бурхливого розвитку міста, встановлення постійних контактів з містами суахілі і колоніями арабів у Східній Африці, арабськими містами Аравійського півострову. Могадішу був значним осередком работоргівлі у Східній Африці, також з нього вивозились деревина, слонова кістка, перламутр, залізо тощо. З цього періоду взіліла мечеть Факр-ад-Дін (збудов. бл. 1269).

У XVI ст. Могадішу перебував під контролем Португалії.

З XVII ст. Могадішо — під владою Оману, з ХІХ ст. (1871) — Занзібару. У палаці Гареси, зведеному наприкінці ХІХ ст. для намісника султана Занзібару зараз містяться музей і бібліотека.

У 1892 році султан Занзібару під тиском передав місто в управління Італії. З 1905 року Могадішо — адміністративний центр колонії Італійське Сомалі.

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Могадішо

Під час Другої світової війни місто окуповане англійцями (26 лютого 1941 року).

У 1950—60 Могадішо — адміністративний центр італійської підопічної території Сомалі.

З 1960 року Могадішо — столиця незалежного Сомалі.

Вид на Могадішу з повітря на тлі гелікоптеру ВПС США, грудень 1992

«Зелена лінія» — центральна вулиця Могадішу, за якою місто було розділено на дві частини під час громадянської війни, січень 1993

Історія Сомалі 1960-90 рр. знала лише короткотривалі періоди спокійного розвитку, і в основному являє безперервну громадянську війну, яка активізувалася на поч. 1990-х.

У 1990 році загони повстанців на чолі з Мохаммедом Фаррахом Айдідом увійшли в місто і захопили його, змусивши чинного президента Мохаммеда Сіада Барре зректися посади президента.

У місті, як і в країні в цілому розпочалася виснажлива і кривава боротьба за владу. У жорстких збройних сутичках 1991-92 рр. потерпіла значна частка міста. У Могадішо була зруйнована економіка, не працювали школи, закрився Національний університет. Країну заполонили тисячі напівголодних біженців.

9 грудня 1992 року біля Могадішо висадився військовий контингент США для підготовки зайняття території Збройних сил ООН. Миротворча операція в Сомалі досягла певних результатів, і 3 березня 1995 року з країни було повністю виведено війська ООН. У самому Сомалі генерал Айдід проголосив себе у червні цього ж 1995 року президентом, однак за рік помер.

У наступні роки в країні встановилась тривка рівновага, хоча громадянська війна не припинилась і спалахнула з новою силу в сер. 2000-х рр. Так, у 2006 році відбулися нові бої за Могадішу між міліцією та Союзом польових командирів Сомалі.

Ареною жорстокої боротьби з сотнями жертв серед цивільного населення Могадішу став у березні-квітні та листопаді 2007, а також квітні 2008 років у зв'язку з введенням з боку Ефіопії військ на підтримку чинного слабкого уряду і боями з ісламістськими повстанськими угруповуваннями, які за тим послідували.

Надання гуманітарної допомоги ООН Могадішу затруднене, місто є столицею держави, яку офіційні США вважають осередком міжнародного тероризму через постійні атаки як проти чинної влади, мирного населення, так і іноземців, з боку ісламістських терористів, в т.ч. і в Могадішу, а з недавнього часу (кін. 2007 року) — і морських піратів.

[ред.] Економіка і транспорт

Морський порт Могадішу, 1992

Громадянська війна майже зруйнувала економічний сектор міста, однак місто лишається основним фінансовим і економічним центром країни.

У Могадішу невелика судноверф, незначні підприємства деревообробної, текстильної, шкіряно-взуттєвої і харчової промисловості.

В місті працюють банки, найбільші — Центральний Банк Сомалі (у державній власності) і комерційний Аль-Баракат банк (AL-BARAKAAT BANK), закордоні фінансові операції якого обмежені і блокуються на вимогу США у зв'язку зі звинуваченнями у відмиванні грошей. В Могадішо розташований центральний офіс національного оператора зв'язку — компанії Telcom.

У місті «процвітає» чорний ринок — на центральному базарі Барака можна придбати будь-які товари, в т.ч. і контрабандні. Через відсутність державного контролю (системи офійціного оподаткування як такої) і постійні військові сутички, ведення легального бізнесу є неможливим. Тим не менше Національна компанія з розливу напоїв Сомалі належить міжнародній корпорації Кока-Кола.

Могадішо — порт на узбережжі Індійського океану, вузол автомобільних шляхів — сполучення з Ефіопією та Кенією.

Поблизу міста розташований міжнародний аеропорт Могадішу.

[ред.] Освіта, культура і пам'ятки

У місті з перервами діє Національний Університет Сомалі (заснований у 1954 році), коледжі і медресе з вивчення ісламу, у 1970-80 рр. функціонувала Школа мореплавства і рибальства.

У Могадішо працюють (працювали ?) культурні заклади — Національна бібліотека і Національний музей.

До пам'яток архітектури та історії належать Старе місто Хаммавейн зі спорудами ХІІІ—ХІХ ст.ст. і пляжі занедбаного курорту Гезіра.