Могилевська Наталія Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Могилевська Наталія Олексіївна
Основна інформація
Повне ім'я Наталія Олексіївна Могила
Дата народження 2 серпня 1975(1975-08-02) (48 років)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Роки активності 1995 — тепер. час
Громадянство СРСР і Україна
Професія співачка
Освіта КНУКіМ
Інструменти вокал[d]
Мова українська
російська
англійська
Жанр поп
Співпраця Кузьма
Дмитро Гордон
Філіп Кіркоров
Лейбл Talant Group
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Народний артист України
mogilevskaya.com.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ната́лія Олексі́ївна Могиле́вська (справжнє прізвище Моги́ла[1]) (2 серпня 1975(1975-08-02), Київ) — українська акторка, телеведуча, співачка, продюсерка. Народна артистка України (2004)[1].

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася 2 серпня 1975 у Києві, навчалась у школі № 195 імені В. І. Кудряшова на Березняках, де закінчила 9 класів. У 1995 році після закінчення Київського естрадно-циркового училища протягом тривалого часу була акторкою, працювала в Театрі естради, єврейському театрі «Штерн»[2].

1995—1997: Початок кар'єри[ред. | ред. код]

У 1995 році за підтримки Юрія Рибчинського розпочала сольну кар'єру. На «Червоній руті» в Сімферополі отримала диплом, а за місяць здобула перше місце на «Слов'янському базарі»[3].

На початку 1996 року новим продюсером співачки став Олександр Ягольник, до лірико-драматичного репертуару додалися також попшлягери. Влітку на Ялтинському фестивалі «Море друзів», Могилевська посіла друге місце, поступившись Олександру Пономарьову.

Восени 1996 року вступила до Київського національного інституту культури та мистецтв, який закінчила у 1999 році.

Влітку 1997 року Наталія презентувала свій перший альбом «Ла-ла-ла», який розійшовся мільйоном копій[2][4].

1998—2003: «Ла-ла-ла»[ред. | ред. код]

Восени 1998 року припинила співпрацю з Ягольником, самостійно зайнялась продюсуванням, уклавши в лютому 1999 року контракт про співпрацю з «Таврійськими іграми». Результатом співпраці став випуск альбому із власних пісень під назвою «Тільки Я».

На премії «Золота Жар-птиця» в номінації «Пісня» серед трьох претендентів дві пісні Наталі отримали призи: «Місяць» та «Только Я». «Місяць» було визнано найкращою піснею року в Україні, а сама Наталя Могилевська — найкращою співачкою. Навесні 2000 року розпочала всеукраїнське турне разом із гуртом.

В липні 2001 року Наталю вдруге поспіль названо найкращою співачкою України, вона отримала перо Золотої жар-птиці. В жовтні на лейблі Nova Records опубліковано третій диск «Нетакая» — винятково російськомовний альбом.

Період розриву з композитором Олександром Ягольником став критичним у творчості. Основним доробком цього періоду став випуск синглу «Зима» («Плюшевый мишка»), кліпу «Лимоновый фонарь». Друга половина 2003 року відзначилася одразу декількома подіями. Вийшла книга подруги співачки Лади Лузіної «Пригоди Наталі Могильової та відьми Іванни Карамазової», прообразами головних героїв якої були Могилевська та сама Лузіна.

2004—2007: «Відправила message»[ред. | ред. код]

На початку 2004 року Наталія була продюсеркою та ведучою програми «Шанс» на телеканалі «Інтер». Наприкінці листопада співачка представила альбом «Самое…Самое» у київському клубі «Дежавю». На пісню «Полюби меня такой» було знято кліп.

У січні та грудні 2005 року виходять кліпи «Ти знаєш» та «Немає правди в словах», у травні 2005 року Наталя брала участь у фестивалі «Таврійські ігри».

У 2006 році Наталія відбулася презентація україномовного альбому «Відправила message». Того ж року вона з партнером Владом Ямою брала участь у телепроєкті «Танці з зірками», де здобула друге місце та перше місце в проєкті «Зірковий дует» (разом із продюсером «Шансу» Ігорем Кондратюком).

У 2007 році зйомки кліпу на пісню «Цей танець», презентація однойменного альбому й однойменний тур по країні разом з партнером по «Танцях…» Владиславом Ямою. Сольний концерт у Києві в рамках туру «Цей танець». Восени Наталія та Влад взяли учать у третьому сезоні «Танців з зірками», де знову посіли друге місце.

У червні 2007 року повідомила про вихід із програми «Шанс», де вона була ведучою протягом 10 років. Однак після переходу проєкту на телеканал «1+1» Могилевська повернулася в проєкт, з яким успішно співпрацювала у 2008 році.

2008—2012: «Фабрики зірок»[ред. | ред. код]

Влітку 2008 року «Новий канал» запросив Наталію Могилевську стати музичною продюсеркою другого сезону «Фабрики зірок».

Після колосального успіху проєкту «Фабрика зірок — 3», продюсером якої був Костянтин Меладзе, Новий канал запустив грандіозний проєкт «Фабрика зірок. Суперфінал», в якому одним із членів журі була Наталя Могилевська (крім неї — генеральна директорка «Нового каналу» Ірина Лисенко та продюсер Костянтин Меладзе).

У 2010 році на телеканалі «1+1» стартував телепроєкт «Зірка+Зірка». Могилевська була співведучою шоу із Юрієм Горбуновим[5].

На фіналі «Голосу. Діти», 2017

2013—2019: «Танці з зірками-4»[ред. | ред. код]

У 2013 році Наталія презентувала мініальбом «On-Line Проєкт», до якого увійшло 6 пісень[6].

1 лютого 2015 року Наталія взяла участь у зйомках другого сезону вокального шоу «Голос. Діти» в ролі тренера[7]. 11 жовтня 2015 року відбулася прем'єра дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» на телеканалі «1+1», де вона була членкинею журі[8].

У 2017 році разом з Монатиком випустила російськомовний сингл «Я завелась»[9]. 27 серпня на телеканалі «1+1» відбулася прем'єра четвертого сезону «Танців з зірками», де Наталі запропонували крісло судді, але вона відмовилась та натомість стала учасницею[10]. У парі з Ігорем Кузьменком вона здобула перемогу.[11] У листопаді Наталія вдруге стала тренером вокального шоу «Голос Діти»[12].

У березні 2019 року Могилевська заявила, що вона на певний час переїде до Харкова, де займатиметься з дітьми у філії своєї дитячої школи та буде суддею «Слобожанської Ліги Сміху»[13].

У серпні 2019 року до Дня Незалежності України презентувала україномовну версію своєї пісні «В Києві осінь»[14].

2022: Повномасштабне вторгнення РФ до України[ред. | ред. код]

Висловила підтримку впровадженню російської мови, як другої державної мови, Наталя залишалась у Києві[15], готує виставу «Я вдома» з використанням віршів Юрія Рибчинського та власних пісень[16]. Продюсером вистави стала Нонна Кондрашова[17].

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • 1997 — «Ла-ла-ла»
  • 1998 — «Подснежник»
  • 1999 — «Только я»
  • 2001 — «Нетакая»
  • 2002 — «Зима»
  • 2003 — «Самоє…Самоє»
  • 2006 — «Відправила Message»
  • 2007 — «Этот танец»
  • 2008 — «Любила»
  • 2013 — «On-line проєкт»
  • 2020 — «Любов — то велика сила»

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Премія Номінація Робота Результат
1999 Золота Жар-птиця Співачка Н/Д Перемога
Пісня Місяць Перемога
2001 Співачка Н/Д Перемога
Сольна програма українського виконавця Я — весна Номінація
2002 Пісня Больше никогда не будет любви Перемога
Відеокліп Перемога
2006 Народна премія «Телезірка» Найкраща телеведуча року Н/Д Перемога
2007 Пара року (разом із Владом Ямою) Танці з зірками Перемога
Viva! Найкрасивіші! Найкрасивіша жінка України Н/Д Перемога
2008 Людина року Спеціальна премія газети «Комсомольская правда в Украине» — «Кумир українців» Н/Д Перемога
Viva! Найкрасивіші! Найкрасивіша жінка України Н/Д Номінація
2009 Н/Д Номінація
2010 Н/Д Номінація
2012 YUNA Найкраща виконавиця Н/Д Номінація
Viva! Найкрасивіші! Найкрасивіша жінка України Н/Д Номінація
2013 Н/Д Номінація
2017 Н/Д Номінація
M1 Music Awards Хіт року Завелась Номінація
Золотий Грамофон Номінація
Найкращий виступ на церемонії Я танцевала / Завелась Номінація
Музична платформа Найкраща пісня року Завелась Перемога
Все хорошо Перемога
2018 Viva! Найкрасивіші! Найкрасивіша жінка України Н/Д Номінація
Музична платформа Найкраща пісня року Я танцевала Перемога
2019 Ніч химер Виклик року Н/Д Перемога
2020 Українська пісня року Найкраща пісня Я Покохала Перемога
Ніч химер Завжди в тренді Н/Д Перемога
Музична платформа Найкраща пісня року Белый самолет Перемога
2021 Українська пісня року Легенда української пісні Відірватись від землі Перемога
Музична платформа Найкраща пісня року До дна Перемога
Зірка на «Площі зірок» Музика Н/Д Перемога
Ніч химер Наставниця року Н/Д Перемога
2022 Українська пісня року Легенда української пісні Н/Д Перемога

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 19 квітня 2001 року отримала звання «Заслужений артист України»[18].
  • 29 грудня 2004 року президент України Леонід Кучма окремим указом за вагомий особистий внесок у розвиток українського пісенного мистецтва, високу виконавську майстерність надав Наталії Могилі (Могилевській) почесне звання «Народної артистки України»[1].
  • Орден княгині Ольги III ст. (23 серпня 2022)  — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку[19].

Інше[ред. | ред. код]

На виборах Президента України 1999 року вона, разом з низкою інших виконавців, підтримувала Леоніда Кучму. На виборах 2004 року — Віктора Януковича, а на виборах 2010 року — Юлію Тимошенко.

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перший шлюб — з українським бізнесменом Дмитром Чалим (2004—2005).
  • Другий — з бізнесменом Єгором Долініним (2006—2011).[20]
  • 31 грудня 2023 року повідомила, що зі своїм партнером Валентином удочерила дівчаток Софію (10 років) та Мішель (2 роки).[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Указ Президента України від 29 грудня 2004 року № 1566/2004 «Про присвоєння почесного звання "Народний артист України"»
  2. ↑ а б Наталья Могилевская: биография, карьера и личная жизнь. Лиза (Україна) (російською) . 2017-10-30. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  3. ↑ Переможниця "Танці з зірками 2017" Наталія Могилевська: кар’єра та життя артистки. 24 канал. 2017-10-30. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  4. ↑ Книга «100 знаменитых женщин Украины». Могилевская (Могила) Наталья. — Харьков: «Фолио», 2006. — С. 301—305
  5. ↑ Ведучі розважального шоу. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2010.
  6. ↑ On-Line Проєкт - EP. iTunes Store. 2013-01-01. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  7. ↑ Лефф Свеццький. Наталя Могилевська стала тренером «Голос.Діти». tochka.net. 2014-10-20. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  8. ↑ Судді "Маленьких гігантів": Могилевська, Шоптенко та Горбунов поділилися своїми дитячими невдачами (6 фото). ТСН. 2015-10-06. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  9. ↑ Наталя Могилевська і Monatik представили нову версію пісні "Я завелася". ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  10. ↑ Могилевська заради шоу "Танці з зірками" схудла на 25 кг. Бульвар Гордона. 2017-08-29. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  11. ↑ Могилевська зробила несподіване зізнання після перемоги на "Танцях з зірками". Обозреватель. 2017-10-30. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  12. ↑ Голос. Діти: 4 сезон 1 випуск дивитися онлайн. РБК-Україна. 2017-11-06. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  13. ↑ Павел Федосенко (26 березня 2019). Наталья Могилевская решила переехать в Харьков. NewsRoom. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
  14. ↑  ПРЕМ'ЄРА! Могилевська - В Києві осінь (Українська версія, 2019) на YouTube
  15. ↑ Могилевська вперше розповіла про свій будинок у Бучі, який знищили росіяни. РБК-Україна. 27 червня 2022.
  16. ↑ Уляна Виноградова (22 червня 2022). Могилевська анонсувала моновиставу "Я вдома": вона виткана з реальних подій війни. Обозреватель.
  17. ↑ Марія Шевчук (19 вересня 2022). Могилевська про виставу "Я вдома": щаслива щоразу бачити повний зал. Обозреватель.
  18. ↑ Указ Президента України від 19 квітня 2001 року № 269/2001 «Про відзначення державними нагородами України»
  19. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»;
  20. ↑ Rbc.ua. Наталя Могилевська, фото 2017, останні новини і біографія. styler.rbc.ua (рос.). Процитовано 10 травня 2017.[недоступне посилання]
  21. ↑ Стала мамою для двох сестричок! Наталія Могилевська вдочерила дітей та розповіла про свого коханого. vikna.tv. 2 січня 2024. Процитовано 3 квітня 2024.

Література[ред. | ред. код]

  • Могилевская (Могила) Наталья // 100 знаменитых женщин Украины. — Харьков : Фолио, 2006. — С. 301—305.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Могилевська Наталія Олексіївна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Могилевська Наталія Олексіївна
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Могилевська_Наталія_Олексіївна&oldid=42255306