Могильник (поховання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Моги́льник — місце багатьох могил і поховань, напр., скотомогильник.

Стоунхендж був місцем поховання від початку будівництва до середини третього тисячоліття до Р. Х.
Могильник бронзової доби у Лаппі, Фінляндія
Курганний могильник в урочищі «Поруби». Гравюра XIX ст. В. Січинського.
Дослідження на Рованцівському могильнику 2009 р. Експедиція ДП "Волинські старожитності"

Категорія археологічних пам'яток, яку поділяють на дві групи: курганні та ґрунтові (або безкурганні).

Могильники Стародавнього Сходу та античного світу отримали назву некрополь. Меморативні комплекси в честь загиблих далеко від домівки мають назву кенотафи.

Сучасні християнські могильники називають кладовищем, обо ж цвинтарем, а могильники для поховань урн з прахом (після кремації) — колумбарієм.

Найдавніші могильники[ред.ред. код]

Найдавніші виявлені могильники датовані епохою мезоліту [1].

Могильники епохи Київської Русі[ред.ред. код]

Серед археологічних пам'яток Київської Русі виділяють курганні та ґрунтові (або безкурганні) могильники. Раніше з'явилися перші — у 2-й половині 1 тис. Грунтові могильники стали, переважно, результатом впливу християнства впродовж перших столітть 2-го тисячоліття по Р. Х..

Дослідження цих могильників розпочалося наприкінці 19 ст.

Поховальний обряд населення Давньої Русі формувався під впливом соціальних, етнічних, релігійних факторів. Розвиток його пройшов кілька стадій: кремація на місці поховання або ж на стороні; інгумація на рівні давньої денної поверхні і в підкурганній ямі; трупопокладення в ґрунтовій могилі.

Розташування курганів, як правило, безсистемне, грунтові захоронення здебільшого упорядковані, могили розміщувалися рядами.

Для поховань раннього етапу (9—11 ст.) характерна наявність супровідного інвентаря, що обумовлювалася тодішніми релігійними уявленнями. Пізніше, під впливом християнства, ця традиція поступово зникла


Досліджені могильники на українських землях[ред.ред. код]

Група курганів Могила Мечетна

Примітки[ред.ред. код]

  1. Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: ... А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987.— С. 513.

Джерела[ред.ред. код]

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: ... А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987.—
Т. 2. Каліграфія — Португальці. — 736 с., іл. — С. 513.
  • Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.— К. : Наук. думка, 2010.— ISBN 966-00-0632-2
Т. 7 : Мл—О. — 2010. — 728 с. : іл. ISBN 978-966-00-1061-1 (т. 7)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також: Інші статті


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.