Могол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джуліано Рапетті Могол
Giuliano Rapetti Mogol
Могол у 2007
Могол у 2007
При народженні: Джуліо Рапетті
Псевдоніми, криптоніми: Могол
Дата народження: 17 серпня 1936(1936-08-17) (77 років)
Місце народження: Мілан Італія
Національність: італієць
Громадянство: Італія Італія
Мова творів: Італійська мова
Рід діяльності: текстяр
Роки активності: 1960 дотепер
Жанр: тексти для пісень у царині легкої музики

Дж̀уліо Рап̀етті Могол (італ. Giulio Rapetti Mogol) — один з найзнаменитіших італійськіх текстярів, відомий у широкої публіки під псевдонімом Могол.

Майже завжди згадується у зв'язку з Лучіо Баттісті, творча спілка з яким була довгою та успішною. хоча його внесок в італійську легку музику надзвичайно великий і виходить далеко за межі цього союзу. Починаючи з перших років шістдесятих і до сьогодні. тексти Могола рясно наповнюють репертуари багатьох італійських виконавців, серед яких Катерина Казеллі (Caterina Caselli), Dik Dik, Equipe 84, Фаусто Леалі (Fausto Leali), Джанні Моранді, The Rokes, Боббі Соло (Bobby Solo), Літл Тоні (Little Tony), Адріано Челентано.

Джуліо Рапетті, 30 листопада 2006 постановою міністра внутрішніх справ Італії, було надано право до власного прізвища додавати «Могол».

Біографія[ред.ред. код]

Файл:Carlo Donida e Mogol.jpg
Могол праворуч (на початку сімдесятих разом з Карло Донідою

Батько, Маріано Рапетті, був впливовим керівником фірми грамзапису"Ricordi", створеної материнською фірмою «Ricordi Radio Record» або RRR задля випуску записів легкої музики[1]. Поряд з тим він теж був успішним у П'ятдесятих роках текстярем;писав під псевдо Калібі (Calibi).

Молодий Джуліо також був зайнятий у «RRR» у якості працівника реклами, і почав діяльність «paroliere» (слов'яра), як тоді почали називати авторів текстів для пісень проти волі свого батька.

Його першими успіхами були: Al di là, пісня виконана Лучано Таджолі (Luciano Tajoli) та Бетті Куртісом (Betty Curtis), у 1961 перемагає на Фестивалі Санремо, та Una lacrima sul viso (Сльоза на обличчі), з якою Боббі Соло отримує гучний успіх у1964.

Хоча моголу також належить Il cielo in una stanza ((Небо в кімнаті) Міни, яка вийшла вже у 1960 та ще на час виходу пісні не опублікована праця Джіно Паолі evergreen, яку виконала Міна

Окрім написання ex novo текстів італійською для численних співаків, Могол також займається, в роки, коли в Італії ще бракувало дружніх стосунків з англійською мовою, перекладами найуспішніших заокеанських оригіналів, серед яких передусім звукові доріжки фільмів та пісні Боба Ділана.

Спілка з Лучіо Баттісті[ред.ред. код]

У 1965 відбувається ключова зустріч Могола з Лучіо Баттісті, який тоді був юнаком зПоджо-Бустоне, гітаристом ансамблю I Campioni та автором музики. Могол сприяє своїми текстами першим гучним успіхам Баттісті як автора у таких творах, як 29 settembre, довірена у 1968 гурту Equipe 84, та спонукує його до продюсування таких пісень, як Sognando la California/Dolce di giorno, італійська версія (переклад Могола) California Dreamin' американців The Mamas & the Papas, та Guardo te e vedo mio figlio/Senza luce, італійська версія A Whiter Shade Of Pale британців Procol Harum; обидві принесли Dik Dik неймовірний успіх у продажах.

У 1966, Могол переконує Баттісті співати самому свої пісні. Інтуїція міланського «парольєре», що примусила їх заради цієї мети долати спротив з боку «Ricordi», виявилась щасливою, після того як Баттісті, поза непевних перших спроб, починаючи з 1969 отримав успіх як співак. У тому ж році, він залишає фірму грамзапису, щоб заснувати разом з Баттісті іншу — Numero Uno, яка зібрала під своєю егідою багато знаменитих італійських кантауторе.

Інші важливі спілки[ред.ред. код]

У 1980 артистична спілка з Лучіо Баттісті припиняється, і Могол продовжує свою авторську діяльність з Ріккардо Коччанте (Riccardo Cocciante), пишучи для нього тексти пісень, які увійшли до деяких вельми успішних його альбомів, Наприклад, Cervo a Primavera. Відбувається також співпраця з Джанні Беллою (Gianni Bella), з яким пише, поміж інших, Nell'aria, Il patto, L'ultima poesia та Senza un briciolo di testa (третя на Фестивалі Санремо [[1986]), виконані Марчеллою Беллою.

[[Battisti mina mogol.jpg|thumb|300 px|left|Могол (праворуч) в компанії з ведучою Маріоліни Каннулі та Лучіо Баттісті у 1971.]]

Останнім часом, після скорочення та спрямування до інших горизонтів творчої діяльності Коччанте, Могол, починаючи з Io non so parlar d'amore (опублікованої у 1999), постійно пише чісленні пісні для Адріано Челентано; разом з тим продовжуючи творчу співпрацю з Джанні Беллою, з свого боку автором музики для Челентано. Поміж пісень, що увійшли до альбому Io non so parlar d'amore, є L'arcobaleno, присвячена Лучіо Баттісті, який з Челентано були добрими друзями. Моголові також належить вельми популярна в Україні пісня 'Confessa з альмбому Per sempre.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Могол також відомий як той, хто дав життя футбольній Національній збірній італійських співаків (заснована 10 жовтня 1975 разом з Джанні Моранді, Паоло МенҐолі та Клаудіо Бальоні), яка змагається у зустрічах з благодійною метою по всій Італії, а також хто надав змогу реалізувати в полях Умбрії, в Тосколано, Тосколанського Європейського Центру (Centro Europeo Toscolano — CET), найсучаснішої школи авторів, музикантів та співаків.

Йдеться про важливу на сьогодні структуру, оскільки вкоренився звичай, за яким допущені на Фестиваль Санремо молоді співаки удаються до попереднього виступу у Театрі Аристон (Teatro Ariston), артистичного «притулку» в оточенні витонченої природи поблизу структури Могола, який на знак своєї великої любові до музики та прихильності до молодих артистів, дотепер витрачає на утримання CET велику частину достоту значних доходів, набутих протягом кар'єри.

За Національну збірну співаків Могол зіграв 279 ігор та забив 33 голи.

Особисте життя[ред.ред. код]

Могол має чотирьох дітей: від першої дружини Маріо, Альфредо ((також текстяр, відомий під псевдо Кеопе (Cheope))[2] та Кароліна, в той час як четвертий, Франческо, народився від відносин з художницею та поетесою Габріеллою Марацці.

Премія Могола[ред.ред. код]

У 2008 регіон Валле-д'Аоста заснував премію названу іменем Могола, яка вручається автору найкращого музичного тексту року, написаного італійською мовою[3]. У журі головує сам Могол.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Da questa nacque nel 1958 la Dischi Ricordi
  2. писав між іншими для Лаури Паузіні та для Raf
  3. Pagina ufficiale

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]