Модальна логіка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мода́льна ло́гіка — це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Залежно від того, які види модальних висловлювань досліджуються, виділяють різні види модальних логік. Найбільш поширені часові («колись в майбутньому», «завжди у минулому», «завжди» і ін.) і просторові («тут», «десь», «близько» і ін.). Наприклад, модальна логіка здатна оперувати затвердженнями типу «Київ завжди був столицею України» або «Харків колись у минулому був столицею України», які неможливо або украй складно виразити в немодальній мові. Окрім тимчасових і просторових модальностей є та інші, наприклад «відомо, що» (логіка знання) або «можна довести, що»
Зазвичай для позначення модального оператора використовується
і подвійний до нього
:

Це відображає те, що сказати «Київ колись був столицею України» те ж саме, що сказати «не вірно, що Київ ніколи не був столицею України».
Зміст |
[ред.] Модальності
Алетичні модальні поняття:
- Логічні
- L — необхідно
- M — можливо
- С — випадково
- Фактичні
— необхідно
— можливо
— випадково
[ред.] Література
- Chagrov A., Zakharyaschev M. Modal Logic.— Oxford University Press, 1997
- Blackburn P., de Rijke M., Venema Y. Modal Logic.— CambridgeUniversity Press, 2002
- Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Наука, 1976. – 720 с
[ред.] Див. також
| У Вікіпедії є портал |
[ред.] Посилання

