Мода (культура)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мода — (фр. mode, від лат. modus — міра, образ, спосіб, правило, розпорядження) — нетривале панування певного смаку в якійсь сфері життя чи культури. На відміну від поняття стилю, мода характеризує короткочасні і поверхневі зміни зовнішніх форм побутових предметів та мистецьких творів. У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу.
Вживання словосполучення (вдягатися за модою) походить з XVII століття, коли французька придворна мода стала зразком для всіх європейських країн. І. Кант визначав Моду як "непостійний спосіб життя".
Зміст |
[ред.] Властивості
Природній моді властивий:
- релятивізм (швидка зміна модних форм),
- циклічність (періодична спрямованість у минуле, до традицій),
- ірраціональність (звернена до емоцій людини і не завжди узгоджується із логікою чи навіть здоровим глуздом),
- універсальність (сфера діяльності сучасної моди практично не обмежена; мода звернена до всіх відразу й до кожного окремо).
[ред.] Функції
До функцій моди можна віднести можливість конструювати, прогнозувати, поширювати й впроваджувати певні цінності й зразки поведінки, формувати смаки суб'єкта й управляти ними. Мода доповнює традиційні форми культури через їхнє переломлення сучасністю й конструює на цій основі нове оточення людини і його самого.
Мода виступає як один із засобів соціалізації: наслідування даному зразку "задовольняє потреби в соціальній опорі, дає загальне, загальноприйняте" самотній людині (Зіммель). Мода виступає засобом соціального маркування, ідентифікації, дистанціювання.
Можна говорити й про економічну функцію моди, пов'язаної з її динамізмом: мода випереджає фізичне зношування предмета (товару) моральним і, отже, забезпечує промисловість попитом на нове, постійно розчищаючи ринок для збуту.
[ред.] Особливості сучасної моди
Мода 19-20 століть являє собою систематичні, організовані, масштабні трансформації зовнішнього й внутрішнього світу особистості. Ритм зміни стилів у сучасній моді невпинно зростає (в кінці XX століття тримався 7-10 років). Функцією сучасної моди полягає в її тенденції до зближення й розмивання національних стилів на основі масової культури й універсального стилю.
Специфіки механізмів поширення на думку дослідників пояснюється провідною роллю психологічних факторів: наслідування (Г.Лебон), прагнення до власної величі (Зігмунд Фрейд), "бажання бути значним" (Д. Дьюї), знаходження соціальної опори (Г.Зіммель). Поряд із цими факторами вказують на масову звичку, і на силу, що пропонує та оцінює. Ефективність прояву подібних факторів з від якості середовища: динамізму розвитку суспільства, готовності до змін, сприйнятливості до нового й т.п.
[ред.] Джерела
- Енциклопедія постмодернізму. Мінськ, 2001
