Модель Бернадського
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Модель Бернадського (рос. модель Бернадского; англ. Bernadsky’s model; нім. Bernadskij-Modell n) — розрахункова модель, що використовується при розв'язуванні планових задач про рух рідини в руслах різної геометричної форми і являє собою умовний (фіктивний) потік рідини, живі перерізи якого є циліндричними поверхнями з вертикальними твірними.
Для такої моделі:
- а) циліндричні поверхні, проведені ортогонально до живих перерізів, є поверхнями течії;
- б) живі перерізи й згадані поверхні течії проектуються на горизонтальну площину у вигляді двох систем ліній (будь-якої кривини); сукупність цих двох ліній утворює в плані ортогональну сітку;
- в) вертикальні складові швидкостей (усереднених у випадку турбулентного руху) дорівнюють нулю, як наслідок цього положення — тиск по вертикалях, проведених у середині потоку, розподіляється за гідростатичним законом;
- г) вектори горизонтальних швидкостей (усереднених у випадку турбулентного руху), які належать до різних точок будь-якої вертикалі, проведеної в середині потоку, лежать в одній вертикальній площині.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.