Модрина європейська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Модрина європейська
Модрина європейська
Модрина європейська
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Streptophytina
- Ембріофіти (Embryophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Euphyllophyta
- Насінні (Spermatophyta)
- Хвойні (Coniferophyta)
Порядок: Pinales
Родина: Pinaceae
Рід: Модрина (Larix)
Вид: Модрина європейська
Біноміальна назва
Larix decidua
Mill., 1768

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) — Струнке високе (20-40 м) дерево родини соснових (Pinaceae) з конусоподібною кроною, старі дерева з горизонтальним довгим гіллям. Стовбур вкритий товстою, з глибокими борознами, брунатно-бурою корою. Молоді гілки жовто-зелені, на них розміщені короткі подушкуваті пагони. Зазвичай на гілках хвоя розміщена поодиноко, на коротких бічних — пучками по 20-50 хвоїнок.

Модрина європейська в Україні поширена в західних Карпатах. Солевитривала, морозостійка, швидкоросла, світлолюбна рослина. Запилюється у квітні. Культивують у парках і лісництвах. Заготівля деревини і кори можлива тільки під час рубок догляду. Запаси сировини малі.

Практичне використання[ред.ред. код]

Модрина європейська

Деревинна, танідоносна, фарбувальна, жиро- і ефіроолійна, смолиста, лікарська, камеденосна, пилконосна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Деревина модрини європейської — дуже цінний будівельний і виробний матеріал. Її використовують у суднобудуванні, вагонобудуванні (замінник дуба), у гідротехнічних спорудах (виготовлення водоспусків, труб, паль тощо), на телеграфні і телефонні стовпи, будівництво будинків (підвалини), шахтні стояки, балки в льохах, на виробництво паркету, дощатої підлоги тощо. З неї виготовляють акумуляторні ящики, рами, двері, ліжка, меблі; квасні винні діжки, великі чани спеціального призначення, а також ґонт і облицювальну фанеру. Стружки модрини з гарним набивним і пакувальним матеріалом. Незважаючи на високий вміст смоли в деревині, її використовують для одержання целюлози (промисловий вихід якої становить 33%). Високо ціниться також деревина інших видів модрини.

У корі модрини європейської міститься 9 — 12% танідів, тому вона є важливою сировиною для одержання дубильних екстрактів. Найбільше танідів міститься у корі дерев віком від 59 до 84 років, причому в нижній частині стовбура. Таніди використовують для дублення важких шкур. З кори модрин добувають фарбу для тканин, виробляють поплавці для рибальських сіток.

Очищене від крилаток насіння містить 27%, а неочищене — 8% жирної швидкосохної олії, що використовується для виготовлення оліфи. 3 хвої модрини сибірської одержують ефірну олію, крім того, виробляють концентрат протицинготного вітаміну С (в листі модрини сибірської 0,24%, європейської — 0,11% вітаміну С),.

Підсочкою з модрин добувають живицю, з якої виготовляють високоякісний терпентин. Терпентин з модрини європейської носить назву «венеціанського», вживається головним чином при ревматизмі і подагрі, внутрішньо вживається при хронічному захворюванні дихальних шляхів і сечових органів. Крім того, венеціанський терпентин застосовується для виробництва лаків і фарб.

Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли. Як декоративні рослини модрину європейську і сибірську культивують у парках і лісопарках у групових і поодиноких насадженнях, в алеях, масивах. Модрина сибірська краще від інших хвойних витримує дим, кіптяву, газ і пил у міських умовах. Модрина європейська має декоративні різновидності — пірамідальну й плакучу.

Модрина європейська менш морозостійка порівняно з сибірською, на знижених місцях у Лісостепу терпить від морозів. У Степу вона росте і на чорноземних ґрунтах, має глибоку кореневу систему, стійка проти вітрів, але тут значної шкоди їй завдає посуха. Модрини — швидкорослі цінні лісові породи, стійкі проти грибних захворювань, шкідників і рекомендуються для широкого впровадження на Поліссі та в Лісостепу.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979

Посилання[ред.ред. код]

Сосна звичайна Це незавершена стаття про хвойних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми