Мозаїка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Моза́їка (фр. mosaique, італ. іт. mosaiko, від лат. musivum, букв. присвячене музам; грец. μοΰσα —— муза) — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток та інших матеріалів.

Архидиакон Лаврентій. Мозаїка Софійського собору в Києві, 11 століття.

Імператор Олексій I Комнін,собор Софії,Костянтинополь.

Виникла в античну епоху. Широко застосовувалася при оздобленні храмів, інших громадських будівель. Прикладами художньої довершеності мозаїки є мозаїчна підлога в Десятинній церкві (10 ст.), настінні мозаїки в Софійському соборі (11—12 ст.) у Києві.

[ред.] Монументальна мозаїка в радянську епоху

Зразок радянської монументальної мозаїки 60-х років 20-го століття на стіні житлового будинку у м.Алушта

Зразок радянської монументальної мозаїки 60-х років 20-го століття -готель "Юність" у м.Алушта (кадр з фільму "Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика")

У радянські часи в СРСР виникла т.зв. "монументальна мозаїка"- як окремий, самодостатній вид мистецтва.

[ред.] Джерело

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Мозаїка

• Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003. ISBN 966-524-105-2