Мойнаки (грязелікарня)
| Мойнаки | |
|---|---|
| Мойнаки | |
 | |
| Тип | грязелікарня |
| Засновано | 1886 |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Євпаторія, Україна |
| 45°11′33″ пн. ш. 33°20′15″ сх. д. / 45.19250000002777767° пн. ш. 33.33750000002777369° сх. д.Координати: 45°11′33″ пн. ш. 33°20′15″ сх. д. / 45.19250000002777767° пн. ш. 33.33750000002777369° сх. д. | |
 | |
 Мойнаки у Вікісховищі | |
Грязелікарня «Мойнаки» — багатопрофільний лікувальний заклад в Євпаторії, заснований у 1886 році. Знаходиться на березі озера Мойнаки. У грязелікарні діють чотири грязьових відділення (два жіночих, одне чоловіче і одне дитяче), а також ванне відділення на 80 ванн.
Історія[ред. | ред. код]
Історія створення лікувального закладу почалася з того, що сторож місцевих соляних промислів Павло Платонович Пугач почав лікувати грязями від ревматизму місцевих жителів. У 1886 році євпаторійські лікарі С. І. Ходжаш і С. П. Цеценевський взяли озеро в оренду на 40 років і побудували на його березі, приватну лікарню за проектом архітектора Бернардацці. Грязелікарня складалася з двох відділень, чоловічого і жіночого. Всього в лікувальному закладі налічувалося 30 ванн і 40 ліжок для потіння. Зі збільшенням числа хворих грязелікарня поступово розширювалася і до 1905 року одночасно вміщала до 180 осіб. Працювала сезонно — з 20 травня по 20 серпня, курс лікування тривав від 3 до 4 тижнів.
Під час Другої світової війни в грязелікарні розміщувався німецький завод з ремонту танків. Окупанти вивезли з Сакського і Мойнакського озер величезну кількість лікувальної грязі. Досі вивезена грязь зберігається в Альпах, у спеціально вирубаних ваннах; підтримується її мікрофлора, робляться вичавки[1]. У 1949—1953 роках уряд виділив близько 13 мільйонів рублів на подальше розширення і реконструкцію грязелікарні. Приведено в порядок грязьове господарство. Побудовано 36 басейнів, ємністю в 760 тонн лікувальної грязі. Укладено багато шляхів вузькоколійної залізниці.[2]
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Зруйнована в 2011 році.
Галерея[ред. | ред. код]
-
На передньому плані технологічна частина озера Мойнаки. -
Грязелікарня «Мойнаки». -
Грязелікування. -
Озеро Мойнаки. -
Готель «Мойнаки».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Война и послевоенное развитие Евпатории. Архів оригіналу за 18 квітня 2009. Процитовано 6 березня 2011.
- ↑ Восстановление и развитие курорта Евпатория. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 6 березня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лікувальне озеро Мойнаки [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Євпаторію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |