Мойєро
| Мойєро | |
|---|---|
 | |
| 68°44′15″ пн. ш. 103°37′55″ сх. д. / 68.7375000000277794° пн. ш. 103.6322222200277849° сх. д. | |
| Витік |
поблизу озера Холю схили висоти 637 м [1][2] |
| • координати | 66°56′00″ пн. ш. 102°29′35″ сх. д. / 66.93333° пн. ш. 102.49306° сх. д. |
| • висота, м | 550 м [1][2] |
| Гирло |
Котуй (612 км від гирла Котуя та 839 км від гирла Хатанги) [1] на півн. сх. від озера Есей |
| • координати | 68°44′15″ пн. ш. 103°37′56″ сх. д. / 68.73750° пн. ш. 103.63222° сх. д. |
| • висота, м | 154 м [3] |
| Похил, м/км | 0,48 м/км |
| Басейн | Котуй → Хатанга → Хатангська затока → море Лаптєвих |
| Країни: |
 РосіяКрасноярський край |
| Регіон | Красноярський край[4] |
| Довжина | 825 км[5] |
| Площа басейну: | 30 900 км²[5] |
 | |
Мо́йєро (рос. Мо́йеро) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Евенкійського району Красноярського краю. Права притока річки Котуя. Належить до водного басейну моря Лаптєвих.
Географія[ред. | ред. код]
Річка бере свій початок за 25 км на північний захід від озера Холю, на західних схилах висоти 637 м, в рівнинній заболоченій місцевості, тече в зоні тайги, по Середньосибірському плоскогір'ю. У верхів'ях Мойєро тече на південь, перетинає полярне коло, плавно завертає на схід, а далі на північ і знову перетинає полярне коло. В середній течії тече весь час на північ; на цій ділянці зустрічаються пороги, найбільший із них — поріг Мугдекен. В нижній течії, близько половини шляху тече на північ — північний схід, а далі круто завертає на захід і впадає в річку Котуй із правого берега, за 25 км на північний схід від озера Есей. В середині і пониззі течія річки швидка, в пониззі зустрічаються перекати.
Довжина річки — 825 км, площа басейну — 30900 км².
Береги річки незаселені. Іноді зустрічаються споруди для тимчасового проживання мисливців — зимники. На лівому березі Річки Котуй, навпроти гирла Мойєро — закинуте селище геологів.
Гідрологія[ред. | ред. код]
Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Швидкість течії — 0,7-1,0 м/с в середині та пониззі, 0,4-0,5 м/с — у верхів'ї. В нижній течії ширина русла від 50 до 130 м, при глибинах від 1,2 до 3 м, в середній — від 50 до 160, при глибинах від 1,4 до 1,8 м, у верхів'ї — до 75 м, при глибинах до 2 м.[6]
Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня.
Притоки[ред. | ред. код]
Річка Мойєро приймає близько восьми десятків приток, довжиною 10 км і більше. Найбільших із них, довжиною понад 50 км і більше — 11, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):[5][7]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Мойєро,(км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві | ||||
| → Гондакан | 57 | 433 | 740 | |
| ← Хойро | 59 | 423 | 635 | |
| → Хамнгангда | 51 | 546 | 576 | |
| → Мугамгу | 118 | 1 050 | 427 | |
| → Делінгдекон | 87 | 973 | 395 | |
| ← Янггада | 108 | 1 330 | 356 | |
| ← Мойерокан | 146 | 5 860 | 330 | |
| → Делінгне | 73 | 1 050 | 222 | |
| → Мойерокан | 131 | 1 350 | 154 | |
| ← Тогой-Юрех | 123 | 1 710 | 109 | |
| → Биллеех | 82 | 366 | 28 | |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Річка Мойєро на Kosmosnimki.ru. витік [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.], гирло [Архівовано 21 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Аркуш карти Q-48-VII,VIII р. Мойеро. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1979 р. Видання 1986 р. (рос.) Квадрат: 24х88
- ↑ Аркуш карти R-48-XXV,XXVI база Тукулан. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.) Квадрат: 28х44
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в Річка Мойєро / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Валидатор водных объектов: Мойеро. [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-07-15 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Річка Мойєро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Мойєро / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Аркуш карти Q-47-48 р. Котуй. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1989 р. (рос.)
- Аркуш карти R-47-48 [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] Хатанга. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1987 р. (рос.)
- Туризм в НН Река Мойеро Фотографии [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фото річки Мойєро: [1][недоступне посилання з вересня 2019] [2] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [3][недоступне посилання з вересня 2019] [4] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на Panoramio.com
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)
