Мокшанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мокшанська мова
Мокшень кяль
Поширена в: Росії: Мордовія, Татарстан, Марій Ел), Удмуртія, Нижегородська область, Кіровська область, Свердловська область, Оренбурзька область, Пермський край
Регіон: Росія, Мордовія
Носії: в Росії — 296 904 осіб .
Класифікація: Уральська
 Угрофінська
  Фіно-волзька
   
Офіційний статус
Офіційна: Мордовія
Коди мови
ISO 639-2 mdf
SIL mdf

Мокшанська мова — одна з фіно-волзьких мов фіно-угорської сім'ї. Поширена на історичних землях Мокшень Мастор (Мокшанії): західні райони Республіки Мордовія та вся Пензенська область, у XIX ст. — Тамбовська область. Ареали поширення мокшанської мови є в Самарській, Оренбурзькій області РФ, Західному Сибіру, Башкортостані, Татарстані. Точна кількість мокшаномовних людей невідома, оскільки всі російські переписи, включно з 2002, фіксують мовне самовизначення за псевдоентнонімом «мордва». Приблизна кількість мовців — 200 тисяч осіб з активним знанням, та ще стільки ж — із пасивним.

Порівняння лексики мокшанської і ерзянської мов[1][2][ред.ред. код]

українська ерзянська мокшанська
мати авай тядяй
батько тетяй аляй
горох кснав снав
просо суро сура
коноплі кансть каньф
льон лияназ иляназ
полба виш виш
борона инзамо инзама
вила сянго сянга
тік тинге тинголанга
ціп пивсэме тяляма
лопата койме кайме
решето сувтеме сифтема
корова скал тракс
кінь лишме алаша
вівця реве уча
свиня туво тува

Діалектний поділ і література[ред.ред. код]

Діалекти мокша: центральний, західний, південно-західний, північний, південно-східний та південний, а також численні перехідні та мішані говірки.

Мокшанською мовою створена література. Класики — Міхаїл Бєзбородов, Захар Дорофєєв, Фьодор Атянін, Алексей Мокшоні, Максим Бебан (10 лютого 1913 — 13 квітня 1986), Яков Пінясов, Юрій Кузнєцов (29 червня 1936 — 4 вересня 1981), Марія Малькіна, Раіса Орлова.

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка мокшанською мовою (переклав Максим Бебан)

АВОЗЛАМА
Кулан-тиян, калмамастє
шачєнь-касонь крайняв,
стєпь кучканяс, губор пряняс
кєльгома Украйнав.


Кадык сєльминголєн няян
кєли паксят коль ни,
кода шуди вишкє Днєпрась
комболдозь да жольнязь.


Кодак уйфтьсы ширєнястон
аєркс вракнєнь вєрснон
сєнєм моряв... эста стяян
калмэзорстон сєрьсон,


кадан паксятнєнь да панттнєнь
да куцян мянь шкайти
озондома... а сєнярс мон
шкайти крє̈ст аф кайсян.


Калмамасть да тинцькє снида,
цинзєронттєнь є̈рясть
да душманонь кяжи вєрса
валость учсєф волять.


Моньгє оцю сємья є̈ткса,
вольнай ломань налса
тямасть юкснє — лятфнємастє
лямбє пара валса.

Джерело: Українська бібліотека

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мокшанська і ерзянська абетка ідентичні російській
  2. Дані для таблиці взяті з [1] і [2]

Ресурси[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.