Мокшоні Олексій
Мокшоні Олексій | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
21 лютого 1898 Лопатіно | |||
Помер |
1967 Москва | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність |
драматург журналіст | |||
| ||||
Мокшоні Олексій у Вікісховищі |
Олексі́й Мокшо́ні (Кочетков; *21 лютого 1898, Лопатіно, — †1967, Москва) — мокшанський письменник, драматург, журналіст, перекладач. Дипломат МЗС СРСР. Доктор економомічниз наук. Національність — мокша.
Справжнє прізвище — Кочетков.
Біографія[ред. | ред. код]
Нар. у Лопатіно Торбєєвський район, Республіка Мордовія (Мокшанія) в родині мокшанського господаря Іллі Кочеткова.
Учасник І Світової та Євразійських воєн 1916—1923. Старший науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин АН СРСР.
Творчість[ред. | ред. код]
Літературну кар'єру розпочав сількором газети «Од веле» (Нове село). Написав п'єсу «Сидоронь Мишусь» (Мишко Сідоров, 1923). Друкував у газетах нариси і оповідання (з 1925).
1931 — вийшла збірка оповідань «Од эряф» (Нове життя); 1933 — книжка нарисів «Виде киге» (Вірним шляхом).
Активно займався перекладацькою робтою: мокшанською мовою побачили світ «Дитинство» М.Горького, «Далекі країни» А.Гайдара, «Чапаєв» Д.Фурманова — всі твори і автори якось пов'язані з ерзяно-мокшанським світом.
В останні роки життя працював над автобіографічною повістю «Звивисті стежки».
Джерела[ред. | ред. код]
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Саранск, 2000.