Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Автономна Молдавська Соціялістична Радянська Республіка Република Аутономэ Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ
АМСРР / МАРСР
Прапор Герб
[[Зображення:]]
Столиця	Тирасполь, до 1929 — Балта
Офіційна мова	українська, молдавська
Дата створення В СРСР:  — з  — по	12 жовтня 1924 УРСР: 12 жовтня 1924 УРСР: 2 серпня 1940
Площа  — загальна  — води (%)	8288 {{{води}}}
Населення	{{{населення}}}
Валюта	карбованець

Мапа МАРСР

Молда́вська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (початково — Автоно́мна Молда́вська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, молд. Репу́блика Аутоно́мэ Сове́тикэ Сочиали́стэ Молдовеня́скэ) — автономна республіка в складі Української РСР. Проіснувала з 12 жовтня 1924 до 2 серпня 1940. Включала лівобережну частину сучасної Молдови (Придністров'я) і частину сучасної України.

Адміністративний центр (столиця) — місто Балта (нині — Україна), з 1929 — Тирасполь.

В 1940 році, після приєднання Бессарабії до СРСР, Придністров'я разом з Бессарабією ввійшли в новостворену Молдавську РСР, а північні райони МАРСР — до складу інших областей УРСР.

Географія

МАРСР була утворена ухвалою ЦВК УРСР від 12 жовтня 1924 року з частини території Балтського і Одеського округів Одеської губернії і Тульчинського округу Подільської губернії. Межею МАРСР на заході і південному заході була оголошена лінія річок Прут і Дунай. Таким чином до складу МАРСР формально входила і Бессарабія, окупована у той час Румунією. Лівобережжя річки Дністер, на якому фактично існувала радянська влада, займало 8288 км². Адміністративний поділ — 11 районів.

Економіка

Економіка МАРСР мала в основному аграрний характер (головні галузі — виноградарство і виноробство, садівництво, вирощування городних культур, тютюну, кукурудзи, пшениці, жита, соняшнику). Територія МАРСР — степова рівнина з ухилом з північного заходу на південний схід. Ґрунт — чорноземний. Велика кількість ярів, що утрудняли обробку ґрунту. Переважаючий характер — сільськогосподарський, значно розвиток ряду трудомістких культур (виноградники і виноробство, сади, городи, тютюн); у рільництві значну роль грали кукурудза, пшениця і жито; росла посівна площа соняшнику. Посівна площа 1927 року — близько 500 т. з га (довоєнний рівень). Переважала низька землезабезпеченість (близько 1 га на душу) за відсутності вільних земель. З промислових підприємств був бурякоцукровий завод, млини і ряд дрібних підприємств. Промисловість сільського населення — до 5%. Дощі випадали головним чином взимку і в липні—серпні, весною дощів не було, і тому нерідкі були засухи.

Транспорт

МАРСР перетиналася декількома залізничними лініями, що сполучають її з БРСР, УРСР і Бессарабією: на південному сході Київ — Одеса; на півночі Рибниця — Слободка — Бірзула — Дніпропетровськ і на півдні Тирасполь — Роздільна. Шосейних доріг — 1600 км. Річки МАРСР, окрім Дністра, несудоходні.

Міста

Центр республіки до 1929 — Балта, в 1929—1940 — Тирасполь. Офіційною столицею республіки вважалося місто Кишинів, розташоване на території Бессарабії. Інші міські поселення — Ананьїв, Рибниця.

Населення

Румунія і МАРСР

Всього населення в 1929 році — 572,3 тис. осіб. Міське населення — 13%. Густота — 69 осіб/км².

Національний склад:

Народ	Чисельність, 1926, (%)
Українці	48,5%
Молдавани	30,1%
Росіяни	8,5%
Євреї	8,5%)
Інші	4,4%

У Молдавську АРСР прямували численні переселенці з Росії і України, допомагаючи створювати місцеву промисловість.

Національний склад по районах МАРСР, 1926

Район	Чисельність населення	Молдавани / в %	Українці	Росіяни	Євреї	Поляки	Німці	Болгари	Інші
Дубоссари	42 609	28 559 (67,03%)	6 077	2 867	4 612	27	246	16	205
Слободзея	37 617	24 341 (64,71%)	6 537	5 714	571	22	72	25	335
Григоріополь	30 094	13 744 (45,67%)	4 629	3 851	1 114	33	6 315	21	387
Каменка	39 169	15 038 (38,39%)	18 263	424	4 172	952	215	4	86
Рибниця	47 731	17 023 (35,66%)	23 064	1 809	4 422	1 138	28	15	232
Ананьїв	62 289	21 005 (33,72%)	32 224	2 136	6 406	164	122	8	227
Бирзула	57 823	18 521 (32,03%)	30 717	3 804	2 978	710	446	19	628
Тирасполь	64 750	16 845 (26,02%)	12 627	21 205	6 608	147	1 020	5 862	436
Крутени	50 913	8 592 (16,88%)	36 518	402	4 601	481	118	5	196
Красні Окни	41 249	6 472 (15,69%)	27 203	2 161	2 718	341	2 118	19	217
Балта	23 034	369 (1,60%)	8 826	4 182	9 116	353	22	28	138

Культура

У МАРСР здійснювалося книгодрукування і шкільне навчання молдавською мовою (з використанням кирилиці). Розвивалася молдавська література, видавалася газета «Плугарул рош» (Червоний орач).

Література

1. Бочачер М. Н. Молдавия. — М.: 1926
2. Дембо В. Советская Молдавия и бессарабский вопрос. — М.: 1925
3. Два года работы правительства МАССР 1924—1926 гг. — Балта: 1927
4. Галущенко O. Борьба между румынизаторами и самобытниками в Молдавской АССР (20-е годы) // Ежегодный исторический альманах Приднестровья. — 2002. — № 6
5. Галущенко O. Борьба между румынизаторами и самобытниками в Молдавской АССР (30-е годы).
6. Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.