Молитва за Україну
| Гімни України |
|---|
 Гімн УНР (1917—1920) |
 Гімн Української РСР (1949—1991) |
| Гімн України (1992—) |
| Інші гімни: |
| Церковний гімн України |
 |
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
Молитва за Україну — урочистий музичний твір, відомий також під назвою Боже великий, єдиний, нам Україну храни або як церковний гімн України, музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського. Написана в 1885 році. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.
У Греко-Католицької Церкви та УПЦ Київського патріархату існує традиція співати «Молитву за Україну» після відправи.
Зміст |
[ред.] Iсторія створення
Твір ще відомий як «Молитва за Україну». Історію появи гімну досліджує львівський професор Роман Кирчів з листування галицького літератора і громадського діяча Павла Кирчіва з Іваном Франком та його брата Богдана Кирчіва з Олександром Кониським. Стало відомо, що Павло Кирчів ще студентом духовної семінарії познайомився з Кониським. Сталося це 1884 року, коли письменник був у Львові і виступав перед студентами. По якомусь часі семінаристи зібрались видати збірник народних та авторських пісень. 26 січня 1885 р. Б. Кирчів написав листа О. Кониському, прохаючи його надіслати до збірника власні й Лисенкові твори. Цей лист став історичним поштовхом, що об'єднав творчий потенціал друзів і сподвижників М. Лисенка і О. Кониського. Вже 26 березня 1885 р. О. Кониський повідомив Б. Кирчіва: „На сей раз маю до Вас ось яку просьбу, я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя (псевдонім О. Кониського). «Твір прекрасний, — тут же одгукується В. Шухевич, — але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно». Він просив передати Лисенку, щоб зробив полегшений, а як ні, то і так піде. Лисенко не зважив на «регіональні побажання». І вже 29 травня 1885 р. В. Шухевич повідомляє: «Молитву» передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас“.
Отже, можна датувати єдиний лисенківський релігійний твір на авторський текст лютим-березнем 1885 р. Тоді «Молитва» набула широкої популярності в Галичині і поза нею.
По смерті М. Лисенка з'являються нові хоровіи твору, іноді ще із змінами тексту. М. Юрченко подає у виданні «Микола Лисенко. Релігійні твори» три з них, найвідоміші, з різними текстовимиами: аранжування В. Матюка, К. Стеценка та О. Кошиця. Остання набула найбільшого поширення. Нині твір офіційно визнано духовним гімном України на рівні з державним.
За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.
[ред.] Сучасний текст
З моменту створення текст Духовного гiмну України неодноразово редагувався.
- Молитва за Україну
- Боже великий, єдиний,
- Нам Україну храни,
- Волі і світу промінням
- Ти її осіни.
- Світлом науки і знання
- Нас, усiх, просвіти,
- В чистій любові до краю,
- Ти нас, Боже, зрости.
- Молимось, Боже єдиний,
- Нам Україну храни,
- Всі свої ласки-щедроти
- Ти на люд наш зверни.
- Дай йому волю, дай йому долю,
- Дай доброго світу,
- Щастя дай, Боже, народу
- І многая, многая літа.
[ред.] Альтернативний текст
Боже, Єдиний, Великий, Неньку-Вкраїну храни,
Волі та Правди промінням Ти її освіти.
Силою Знання Звичаю люд український зміцни.
В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже, Єдиний, Неньку-Вкраїну храни,
Всі Свої ласки-щедроти Ти на неї зверни.
Дай людям Волю, дай людям Долю,
Дай Доброго Світа,
Щастя, дай, Боже, Здоров'я і многая, многая літа!
