Молитовник Гертруди

Христос коронує Гертруду і Ярополка

Кодекс Гертруди, кін. X ст.

Чівідале, Італія

Ко́декс Гертру́ди (також відомий як Кодекс Егберта, Кодекс Тріра та Молитовник Гертруди) — ілюмінований рукопис, написаний в Середні віки, що зберігається в муніципальному музеї міста Чівідале, Італія.

Спочатку Псалтир створили ченці абатства Рейхенау в кінці X століття для архієпископа Егберта з Тріра. В середині XI століття книга перейшла до Гертруди, чоловіком якої був Ізяслав Ярославович I. Вона додала до кодексу свій латинський молитовник (близько 90 молитов, ймовірно записаних рукою самої Гертруди ), а після прибуття Гертруди до Києва в рукопис додано п'ять мініатюр візантійського письма. У результаті книга стала являти собою дивовижне сплетіння романських і латинських традицій. Додані в Києві мініатюри є оригінальними місцевими роботами, так на одній вміщено зображення шанованої київської ікони Богородиці « Печерська».

Іноді Кодекс розглядається як підтвердження прояву інтересу Ізяслава стосовно Римської Католицької Церкви. Характерною особливістю книги є широкий життєпис Апостола Петра, якого шанували Гертруда та її син Ярополк. При хрещенні Ярополк отримав ім'я Петро. Відомо, що Ярополк перший побудував церкву Святого Петра в Києві й помістив зображення святого на своїх монетах.

У 1075 скинутий з трону батько відрядив його до Рима, щоб отримати підтримку Папи Римського й відновити своє правління над Руссю завдяки заступництву Святого Петра («patrocinium beati Petri»). Є також два листи Папи Георгія VII, адресовані королю Польщі й Святославу II Київському, в яких Папа намагався напоумити їх і змусити повернути трон Ізяславу.

Література

• Орлова М. А. «О некоторых приемах убранства Молитвенника Гертруды // От Царьграда до Белого моря». Сб. статей по средневековому искусству в честь Э. С. Смирновой. — М.: Северный Паломник, 2007. — С. 311—332. (рос.)