Молода Німеччина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Головні представники «Молодої Німеччини»

Молода Німеччина (нім. Junges Deutschland) — літературний рух молодих, ліберально налаштованих літераторів, який розвинувся у Доберезневий період в Німеччині під впливом Липневої революції 1830 року у Франції. Твори учасників були заборонені рішенням Франкфуртського бундестагу у 1835 р.

Рішення Франкфуртського бундестагу від 10 грудня 1835 було спрямоване насамперед проти Генріх Гейне (Heinrich Heine), Карла Гуцкова (Karl Gutzkow), Гайнріха Лаубе (Heinrich Laube), Людольфа Вінбарга (Ludolf Wienbarg) і Теодора Мундта (Theodor Mundt). Хоча у рішенні ця група письменників була названа «літературною школою», насправді ні такої школи, ні справжньої групи ніколи не існувало. Ці автори були пов'язані один з одним лише їхніми ліберальними поглядами.

Проте, пізніші історики літератури розглядали цих авторів як ядро молодого німецького руху, до якого пізніше долучалися Адольф Глассбреннер (Adolf Glassbrenner), Густав Кюне (Gustav Kühne), Макс Вальдау (Max Waldau). Основна спільна риса авторів так званої «Молодої Німеччини» була у висловленні протесту проти політичної реакції.

Література[ред.ред. код]

  • Johann Jakob Honeggerю Grundstein einer Allgemeinen Culturgeschichte der Neuesten Zeit Band IV/V. 1871, Verlag=J. J. Weber. Leipzig. Online=online auf books.google.de}}
  • Feodor Wehl: Das Junge Deutschland. Ein kleiner Beitrag zur Literaturgeschichte unserer Zeit. Mit einem Anhange seither noch unveröffentlichter Briefe von Th. Mundt, H. Laube und K. Gutzkow. Hamburg: J.F. Richter, 1886.
  • Johannes Proelß: Das junge Deutschland. Ein Buch deutscher Geistesgeschichte. Stuttgart: Cotta, 1892.
  • Ludwig Geiger: Das junge Deutschland. Studien und Mitteilungen. Berlin: Schottlaender, [1907].
  • Heinrich Hubert Houben: Jungdeutscher Sturm und Drang. Ergebnisse und Studien. Leipzig: Brockhaus, 1911.
  • Jost Hermand (Hg.): Das Junge Deutschland. Texte und Dokumente. Reclam, Stuttgart 1966 u.ö. (= RUB 8795), ISBN 3-15-008703-1
  • Alfred Estermann (Hg.): Politische Avantgarde 1830–1840. Eine Dokumentation zum «Jungen Deutschland». 2 Bde. Frankfurt a.M.: Athenäum, 1972.
  • Walter Hömberg: Zeitgeist und Ideenschmuggel. Die Kommunikationsstrategie des Jungen Deutschland. Stuttgart: Metzler, 1975. ISBN 3-476-00302-7
  • Wulf Wülfing: Junges Deutschland. Texte — Kontexte, Abbildungen, Kommentar. Carl Hanser, München 1978 (Reihe Hanser 244), ISBN 3-446-12490-x
  • Manfred Schneider: Die kranke schöne Seele der Revolution. Heine, Börne, das Junge Deutschland, Marx und Engels. Athenaeum, Bodenheim 1980.
  • Hartmut Steinecke: Literaturkritik des Jungen Deutschland. Entwicklungen — Tendenzen — Texte. Erich Schmidt, Berlin 1982, ISBN 3-503-01682-1
  • Wulf Wülfing: Schlagworte des Jungen Deutschland. Mit einer Einführung in die Schlagwortforschung. Erich Schmidt, Berlin 1982 (Philologische Studien und Quellen 106), ISBN 3-503-01661-9
  • Helmut Koopmann: Das Junge Deutschland. Eine Einführung. Wiss. Buchgesellschaft, Darmstadt 1993, ISBN 3-534-08043-2
  • Takanori Teraoka: Stil und Stildiskurs des Jungen Deutschland. Hamburg: Hoffmann u. Campe, 1993. (Heine-Studien.) ISBN 3-455-09920-3
  • Lothar Ehrlich, Hartmut Steinecke, Michael Vogt (Hgg.): Vormärz und Klassik. Aisthesis, Bielefeld 1999 (Vormärz-Studien I), ISBN 3-89528-184-0
  • Wolfgang Bunzel, Peter Stein, Florian Vaßen (Hgg.): Romantik und Vormärz. Zur Archäologie literarischer Kommunikation in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts. Aisthesis, Bielefeld 2003 (Vormärz-Studien X), ISBN 3-89528-391-6