Молодило

Молодило (лат. Sempervivum) — рід сукулентих рослин в родині товстолисті (Crassulaceae).

Молодило зростає як скупчення багаторічних, вічнозелених, соковитих рослин. Розмір сферичної або напівсферичної розетки листя — від 0,5 см у Sempervivum arachnoideum або globiferum і до 22 см у Sempervivum tectorum Grandiflorum, але в основному 3-6 см. Під час цвітіння молодило випускає квітконіс розміром від 3 см (Sempervivum minutum) до 50 см (Sempervivum tectorum) у висоту, але зазвичай від семи до двадцяти сантиметрів у висоту.

Розрізняють близько 40 видів та біля 3000 сортів. Серед них є і такі, що успішно зимують у наших умовах. Це молодило, котре, крім латинської назви «завжди живий», має ще й народні назви — «кам'яна троянда» і «заяча капуста». Вони досить точно характеризують цю незвичайну рослину. Французи називають її «бородою Юпітера», англійці — «квочкою з курчатами».

Поширення

Батьківщина молодила — гори Південної та Центральної Європи, Кавказу та Малої Азії. Молодило, як і всі сукуленти, справжній спартанець: його не лякає літня спека, не потребує зимового вкриття, стійко витримує всі примхи погоди. Найкомфортніше рослина почувається на сонячних місцях та бідних супіщаних, багатих вапном, добре дренованих ґрунтах. За таких умов молодило утворює прекрасний килим з «кам'яних троянд».

Головний ворог молодила — надлишок вологи. Особливо небезпечна вона взимку: накопичується в розетках рослин і може призвести до їх загибелі. У зв'язку з цим, деякі спеціалісти рекомендують робити на зиму сухі укриття. Щоправда, звичайні укривні матеріали: хвоя, листя і стебла кукурудзи — призводять до випрівання рослин.

Молодило на гербі муніципалітету Heřmanice у Чехії

Застосування

Декоративне використання

Молодило кровельне — найпопулярніший вид у квітникарів. У давній Європі цими рослинами засаджували покрівлі будинків, аби захистити їх від ударів блискавки. Звідси й така назва. Його саджали на даху тому, що цю рослинку було присвячено древньому богу грому і блискавки — Тору, люди вірили, що страшний бог не буде метати свої блискавки на дахи будинків, де росте присвячена йому рослина.

Цей вид став первинним матеріалом для селекціонерів: на його основі виведено багато сортів різних кольорів. Розетки у молодила можуть бути чисто-зеленими, голубими, темно- фіолетовими. Існують сорти з двокольоровим листям: рожево-пурпуровим, зеленим з червоними кінчиками. З кожним роком з'являються все нові і нові сорти з різноманітними відтінками.

Молодило широко використовують у дизайні садиби, зокрема висаджують з південного боку альпійської гірки. Є і такі аматори, які створюють незвичайні живі картини із сотень розеток молодила.

Розмноження

Розмножують молодило дочірніми розетками і досить рідко насінням. Більшість видів молодила — монокарпіки, тобто цвітуть лише один раз у житті: після достигання насіння материнська розетка відмирає. Але це не страшно, до того часу навколо неї утворюються численні дітки. А ось посадка дочірніх розеток зводиться до того, що їх акуратно розкладають на перекопаний ґрунт і притискають. Краще це робити восени або весною.

У харчуванні

З давніх пір в селах навесні з нього варили перші щі. Розетки листя молодила за смаком нагадують брюссельську капусту.

Галерея

• 

  Sempervivum Red Beauty

• 

  Sempervivum Purdys

• 

  Sempervivum arachnoideum

• 

  Sempervivum tectorum

Джерела

"Молодило захищає від блискавки". Газета "Слобідський край" за 05.12.2009р.