Молодіжні субкультури Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отдел «сладкого» направления в магазине для лолит в Харадзюку

Молодіжні субкультури Японії — низка субкультур серед японської молоді, що виділяються власною філософією, стилем одягу та музичними вподобаннями. З цими субкультурами також часто пов'язують термін «Японська вулична мода», іноді ці терміни заміщають один одного. Більшість субкультур з'явилося як протест проти традиційних японських ідеалів краси і соціальних підвалин.

Сучасні молодіжні субкультури[ред.ред. код]

Центрами японського молодіжного життя є райони Харадзюку, де з'явилися стилі Лоліта і Фрутс[1], Сібуя — батьківщина гяру і Акіхабара — мекки сучасної аніме-культури[2]. У цей час виділяють[3] кілька основних напрямів.

Visual kei[ред.ред. код]

Докладніше: Visual kei

Visual kei (яп. ヴィジュアル 系) — жанр японської музики, що виник на базі японського року[4][5] в результаті змішування його з глем-роком, металом і панк- роком у 1980-х роках[6][7][8][9]. «Visual kei» буквально означає «візуальний стиль». Так називається напрям в японській рок-музиці, що виділяється використанням макіяжу, складних зачісок, яскравих костюмів і часто андрогинной естетики[10][11].

Гяру[ред.ред. код]

Гяру (яп. ギャル) — Японська транскрипція gal з спотвореного англійської дівчина (англ. Girl[12]). Термін може означати як популярну серед дівчат японську субкультуру, так і сам спосіб життя. Назва походить[13] від рекламного слогана 1970-х років марки джинсів «GALS» («Я не можу жити без чоловіків»), який став девізом молодих дівчат. Пік субкультури припав на 1990-і роки. У даний момент під гяру розуміється ряд молодіжних субкультур, переважно дівчат. Вони виділяються легковажним і позитивним мисленням, любов'ю до яскравої модному одязі, а також особливими ідеалами краси. До субкультурі гяру також можуть належати чоловіки[14], так звані Гяруо. З самого своєї появи гяру стали одним з найважливіших елементів японської вуличної моди. Стилі Когяру, Гангур та інші є напрямками в моді гяру, а не навпаки; також вони не є окремими субкультурами.

Харадзюку[ред.ред. код]

Район Харадзюку (яп. 原宿) відомий як культове місце японської вуличної моди[3][15]. Перш за все цей район відомий за англ. Harajuku Girls — молодіжної субкультури[1], відомої своїми яскравими костюмами, безліччю аксесуарів та «поєднанням не поєднаного»[16]. Цей напрямок може поєднувати в собі як готику і кіберпанк, так і клубні неонові кольору[15]. Окремо можна також виділити «панк-напрям», які включають ланцюга, картаті і шкіряні штани, і інші рок-атрибути[17].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Fruits — И пусть весь мир смотрит, затаив дыхание». Abrurdu.net. 2009-01-21. Архів оригіналу за 2011-08-14. 
  2. «In Tokyo, a Ghetto of Geeks». Washington Post. 2005-06-07. Архів оригіналу за 2013-07-12. 
  3. а б «Harajuku — Никаких правил, никаких ограничений, никаких границ!». Absurdu net. 2009-01-21. Архів оригіналу за 2011-08-14. Процитовано 2011-05-08. 
  4. Heinrich, Sally (2006). Key Into Japan. Curriculum Corporation. с. 80. ISBN 1863667725. 
  5. Yun, Josephine (2005). jrock, ink.: a concise report on 40 of the biggest rock acts in Japan. Stone Bridge Press. ISBN 1880656957. 
  6. Arulvarathan, Subha. For those about to J-Rock. — University of Regina: The Carillon, 2006. — В. 48. — Т. 20.
  7. Reesman, Bryan. (30 ноября 2006 года). «Kabuki Rock» (англійською). Grammy.com. Процитовано 2010-04-01. 
  8. a fleeting genre known to fans as «Visual Kei» (aka «Visual Rock»). Nonetheless, this fusion of metal, punk and gothic aesthetics ignited at least two generations of followers with its shocking visual appeal" X [Japan]: Reliving the Height of Japan's Superlative Visual Rock Band, By Minnie Chi, Asia Pacific Arts, bi-weekly web magazine, UCLA Asia Institute
  9. Gibson, Dave. (1998-11-02). «Get ready America; Japan's J-Pop phenomenon has all eyes facing east.» (англійською). Weekly Wire. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2010-04-01. 
  10. Strauss, Neil (1998-06-18). «"The Pop Life: End of a Life, End of an Era"». nytimes.com. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2007-07-31. 
  11. Reesman, Brian (2006-11-30). «"Kabuki Rock"». grammy.com. Архів оригіналу за 2009-02-17. Процитовано 2007-08-07. 
  12. Laura Miller Those Naughty Teenage Girls: Japanese Kogals, Slang, and Media Assessments // Journal of Linguistic Anthropology : журнал. — 2004. — Т. 14. — № 2.
  13. «Shiro Gal (Light Skin Gal)»
  14. 東宮昌之・田中睦之「市場拡大に取り組むメンズ雑誌仕掛け人を直撃!」『WWD FOR JAPAN』2007年12月17日発行、December 17 vol.1454、第6面 参照。
  15. а б Godoy, Tiffany (2007). Style Deficit Disorder: Harajuku Street Fashions. San Francisco: Chronicle Books. ISBN 978-0-8118-5796-3. 
  16. Knight, Magda Harajuku Girls — The Heart of Modern Japanese Fashion. Retrieved September 10, 2007.
  17. Rebels on a Bridge: Subversion, Style, and a New Subculture. 2008

Посилання[ред.ред. код]