Молотов В'ячеслав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'ячеслав Михайлович Скрябін-Молотов
В'ячеслав Михайлович Скрябін-Молотов

Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg 3-й голова РНК СРСР
Час на посаді:
19 грудня 1930 — 6 травня 1941
Попередник Олексій Іванович Риков
Наступник Йосип Віссаріонович Сталін

Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg 4-й Народний Комісар Закордонних Справ СРСР
Час на посаді:
3 травня 1939 — 15 березня 1946
Попередник Максим Максимович Литвинов
Наступник посада скасована; він сам як Міністр Закордонних Справ СРСР

Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg 1-й Міністр Закордонних Справ СРСР
Час на посаді:
19 березня 1946 — 4 березня 1949
Попередник посада запроваджена; він сам як Народний Комісар Закордонних Справ СРСР
Наступник Андрій Януарійович Вишинський

Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg 3-й Міністр Закордонних Справ СРСР
Час на посаді:
5 березня 1953 — 1 червня 1956
Попередник Андрій Януарійович Вишинський
Наступник Дмитро Трофимович Шепелов

Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg 5-й Міністр Державного Контролю СРСР
Час на посаді:
21 листопада 1956 — 29 червня 1957
Попередник Василь Гаврилович Жайворонков
Наступник посада скасована; Георгій Васильович Єнютин як Голова Комісії Радянського Контролю Ради Міністрів СРСР

COA Ukrainian SSR.png 5-й Секретар ЦК КП України Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg
Час на посаді:
листопад 1920 — 12 січня 1921
Попередник Станіслав Вікентійович Косіор
Наступник посада скасована; Дмитро Захарович Мануїльський як Перший Секретар ЦК КП України

Дружина Поліна Жемчужина

В'ячесла́в Миха́йлович Мо́лотов (псевдонім, справжн. прізв. — Скрябін; * 9 березня (25 лютого) 1890, Кукарка  — 8 листопада 1986) — радянський партійний та державний діяч. Глава радянського уряду в 1930–1941, нарком і міністр закордонних справ (1939–1949, 1953–1956). Герой Соціалістичної Праці (1943), почесний член АН СРСР (1946–1959).

Злочинець, один з організаторів геноциду українців 1932–1933 років[1], співорганізатор воєнного злочину «Катинський розстріл»[2].

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство і юність[ред.ред. код]

Народився у слободі Кукарка Вятської губернії (Росія). З 1902 р. навчався в Казанському реальному училищі. З 1906 р. — член РСДРП(б). У квітні 1909 р. заарештований і засланий у Вологодську губернію.

Повернувшись із заслання в 1911 р., вступив на економічне відділення Петербурзького політехнічного інституту. 1912 — проводив пропагандистську роботу серед робітників Петрограду і Москви, співпрацював у більшовицьких газетах «Зоря» і «Правда».

З 1916 р. — член Російського бюро ЦК РСДРП(б).

Партійна і державна діяльність (1917–1961)[ред.ред. код]

Після лютого 1917 року — член Виконкому Петроградської Ради і Петроградського військово-революційного комітету. 1918 — голова Ради Народного Господарства Північного району; з кінця 1919 р. — голова Нижньогородського губвиконкому.

У вересні 1920 р. рішенням партійного керівництва був направлений у Донбас, у жовтні 1920 р. обраний секретарем Донецького губкому більшовицької партії, з листопада 1920 р. — перший секретар ЦК КП(б)У. З листопада 1920 р. по березень 1921 р. обіймав пост першого секретаря ЦК КП(б) України. Перебуваючи на цьому посту, проводив жорстку централістську політику, боровся з українським повстанським рухом, втілював програму продрозверстки і виступав проти заміни її продподатком, що призвело до голоду 19211922 рр. в Україні.

Березень 1921 р. — 1930 р — секретар ЦК ВКП(б), з 1926 р. — член Політбюро партії, в грудні 1930 р. призначений головою РНК СРСР.

Найближчий соратник Й. Сталіна, вважався його «правою рукою». Молотов став разом з Й. Сталіним організатором геноциду проти українського народу — голоду 1932–1933 рр. Власне, Молотов визначив значно завищений план хлібозаготівель для України в розмірі 356 млн пудів і спільно з Л.Кагановичем добився його прийняття в липні 1932 р. на III Всеукраїнській конференції КП(б)У.

В жовтні-листопаді 1932 р. за дорученням Сталіна очолював надзвичайну комісію в Україні, яка керувала примусовою колективізацією селянських господарств та тотальною реквізицією зерна в селян-одноосібників. Очолювана Молотовим комісія розробила надзвичайні заходи для збільшення хлібозаготівель шляхом розгортання адміністративного тиску і проведення масових репресивних заходів щодо селянства. З метою активізації планів прискорення виконання планів хлібопоставок він видав розпорядження про створення спеціальних репресивних комісій: вилучення хліба, призначеного для потреб громадського харчування; повну економічну блокаду сіл (заборона торгівлі, припинення постачання сіл тощо).

На початку 1933 р. наказав вивезти всі колгоспні фонди, включаючи і насінневий, у рахунок заборгованості по планах хлібозаготівель, що перетворило штучно створену продовольчу кризу в Україні на широкомасштабний голодомор.

1937 — відіграв головну роль в проведенні партійної чистки ЦК КП(б)У. 19391949 — народний комісар (з 1946 р. — міністр) закордонних справ СРСР.

З травня 1939 р. разом з гітлерівською владною верхівкою взяв участь у підготовці планів розподілу Центрально-Східної Європи, яка завершилася укладенням пакту Молотова-Ріббентропа.

19411957 — перший заступник голови Ради Народних Комісарів (з 1946 р. — Ради Міністрів) СРСР. 19531957 — міністр закордонних справ СРСР.

Після відставки[ред.ред. код]

Після смерті Й.Сталіна Молотов став одним з керівників опозиції щодо нового курсу М.Хрущова. У червні 1957 разом з Л.Кагановичем, Г.Маленковим та Д.Шепіловим виведений із складу ЦК КПРС.

19571962 — на дипломатичній роботі у Монголії та Австрії. 1961 — виключений із партії. Останні роки життя провів у Москві.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]