Молочний лиман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молочний лиман
Берег лиману неподалік від села Косих
Берег лиману неподалік від села Косих
Розташування
Координати 46°32′ пн. ш. 35°19′ сх. д. / 46.533° пн. ш. 35.317° сх. д. / 46.533; 35.317Координати: 46°32′ пн. ш. 35°19′ сх. д. / 46.533° пн. ш. 35.317° сх. д. / 46.533; 35.317
Прибережні країни Україна Україна
*Запорізька область Запорізька область
Море Азовське море
Розміри
Площа поверхні 168 км²
Макс. глибина 3 м
Довжина 35 км
Ширина до 10 км
Річки
Вливаються річки Молочна, Тащенак, Джекельня
Інше
Міста та поселення смт Кирилівка

Моло́чний лима́н (Молочне озеро) — лиман річки Молочної (басейн Азовського моря).

Розташований на півдні Запорізької області. Західний берег лиману — в межах Якимівського району, східний — у межах Приазовського і (частково) Мелітопольського районів.

У лиман впадають річки: Молочна (з півночі), Тащенак (з північного заходу), Джекельня (з північного сходу).

Основні параметри:

  • довжина — 35 км
  • ширина — до 10 км
  • глибина — 0,5—3 м
  • площа — 168 км².

Молочний лиман з'єднаний з Азовським морем штучною протокою[1]. Відділений від моря піщано-черепашковим пересипом. Улоговина лиману видовженої (з півночі на південь) форми. Західні береги високі та урвисті, східні — низькі, пологі. Температура води влітку — до +30, взимку утворюється нестійкий крижаний покрив. Дно вкрите черепашкою і товстим шаром мулу; біля західних берегів — глинисте. Грязі лиману мають лікувальні властивості.

Історія формування[ред.ред. код]

Історичний аналіз літературних даних, пов'язаних з Молочним лиманом, дозволяє виділити чотири характерні стани[2]:

  • відкритий (затока Азовського моря, період до XV ст.);
  • закритий (солоне озеро, період з кінця XV ст. до 1943);
  • напіввідкритий (сполучення з Азовським морем відбувається за рахунок широкої та добре функціонуючої протоки або декількох проток, період 19431972);
  • напівзакритий (сполучення з Азовським морем відбувається за рахунок однієї протоки, що функціонує періодично або обмежено, період з 1972 і дотепер).

У період напіввідкритого стану (після штучного створення протоки у 1943[2]) відмічалось максимальне видове різноманіття риб через стабільність гідрохімічних показників, особливо, солоності.

Фауна[ред.ред. код]

Молочний лиман є місцем поселення багатьох видів водоплавних птахів, місцем нересту та нагулу цінних видів морських риб (перш за все, вселеного в Чорне та Азовське моря піленгаса), місцем зростання та проживання 14 рідкісних видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України.

Під час весняної й осінньої міграцій на Молочному лимані можна побачити понад 20 тисяч водоплавних птахів[3].

Рибогосподарське значення[ред.ред. код]

Використання Молочного лиману у рибогосподарських цілях почалося разом із створенням штучної протоки у 1943 р., яка сприяла заселенню лиману промисловими видами риб. У 19501960 рр. середньорічний вилов риби становив 290 т. Через сучасний стан протоки кількість риби постійно зменшується.

Екологія[ред.ред. код]

Молочний лиман є напівзакритою водоймою, яка відокремлена від Азовського моря косою. Єдиним виходом у море є штучна протока, яка дуже часто засмічується піском від штормів і потребує штучного очищення. При недостатньому контролі за протокою змінюється солоність лиману та зменшується рівень води, що впливає на фауну екосистеми.

При закритій протоці до місця нересту в лимані не може дістатись піленгас, або не може потрапити назад в море і масово гине. При цьому зменшується промисловий вилов цього виду риб.

Коливання рівня води через нестабільність каналу призводить також до зниження привабливості багатьох дитячих баз відпочинку, розташованих на березі Молочного лиману, наприклад, в Алтагирі. У липні 2012 року Український державний інститут з проектування підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» розробив проект каналу, який мав би з'єднати Молочний із Азовським морем заради збереження лиману[4].

На березі лиману біля села Богатир (Якимівський район)

Природоохоронна територія[ред.ред. код]

З 1974 року — гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Молочний Лиман» (згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 жовтня 1974 р. №500)[5].

Молочний лиман включений до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення у зв'язку з ратифікацією Україною Рамсарської конвенції[5].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.