Монастирщина (Богучарський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монастирщина.
село Монастирщина
рос. Монастырщина
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Богучарський
Поселення Монастирщинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20205824001
Код ЗКТМО: 20605424101
Основні дані
Населення 1156 (2010)
Поштові індекси 396772
Телефонний код +7 47366
Географічні координати: 49°49′54″ пн. ш. 40°55′15″ сх. д. / 49.8318694444717778° пн. ш. 40.92110555558377172° сх. д. / 49.8318694444717778; 40.92110555558377172Координати: 49°49′54″ пн. ш. 40°55′15″ сх. д. / 49.8318694444717778° пн. ш. 40.92110555558377172° сх. д. / 49.8318694444717778; 40.92110555558377172
Часовий пояс UTC+4
Водойма р. Дон
Мапа
Монастирщина (Росія)
Монастирщина
Монастирщина

Мапа

Монастирщина (рос. Монастырщина) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Утворює окреме Монастирщинське сільське поселення.

Населення становить 1156 осіб (564 чоловічої статі й 592 — жіночої) за переписом 2010 року.

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року у казенному селі Монастирщина (Монастирщенка, Донецьке) Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1372 особи (703 чоловічої статі та 689 — жіночої), налічувалось 37 дворових господарств, існував православна молитовний будинок[1].

Станом на 1880 рік у колишньому державному селі, центрі Монастирщинської волості, мешкало 1718 осіб, налічувалось 346 дворових господарства, існували 2 православні церкви, 4 лавки, 34 вітряних млини, 2 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2371 особи (1161 чоловічої статі та 1210 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними 1900 року у слободі мешкало 2461 особа (1208 чоловічої статі та 1253 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 350 дворових господарств, існували православна церква, земська школа і школа грамоти, маслобійний завод, 5 мануфактурних магазини, 3 дріб'язкових і 2 винних лавки, шинок[4].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2000[5]2005[5]2010[6]2012[7]2013[8]2014[9]2015[10]
1260↘1210↘1156↘1120↘1111↗1112↘1109
2016[11]2017[12]2018[13]
↘1104↗1116↘1093
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 926)
  2. ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-38. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5311)
  5. ↑ а б Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
  6. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
  7. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  8. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  9. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  10. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  11. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  12. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
Повітове місто
Волості
Березняговська • Березовська • Бичковська • Вороб'ївська • Дяченківська • Зайцівська • Залиманська • Калачевська • Константиновська • Красножонівська • Куликовська • Манінська • Марковська • Михайловська • Монастирщинська • Нікольська • Ново-Білянська • Ново-Кріушанська • Новотроїцько-Кріушанська • Ново-Міловатська • Петропавловська • Писарівська • Подгоренська • Руднянська • Смаглєєвська • Старо-Кріушанська • Старо-Міловатська • Таловська • Твердохлібівська • Ширяєвська • Шуринівська • Ясеновська
Основні поселення
(від 900 мешканців
на 1859 рік)
Абросімова • Березняги • Березовка • Бичок • Бондарівка • Бугаївка • Богомолов • Волоконська • Вороб'ївка • Гадюча • Голе • Грушова • Данцова • Дерезовка • Дєдовка • Дяченкова • Єленівка • Жиліна • Журавка • Загребайлівка • Зайцівка • Залиман • Іллінка • Калач • Колещатівка • Константиновка • Красногоровка • Красножонівка • Краснопольє • Красноселовка • Кривоносова • Куликовка • Куп'янка • Липчанська • Лохвицька • Маніно • Марковка • Медова • Михайловка • Монастирщина • Мужиче • Нікольське • Нова Біла • Нова Кріуша • Нова Толучеєва • Новий Лиман • Новобогородицьке • Ново-Міловатка • Ново-Троїцька Кріуша • Пасіка • Петропавловка • Писарівка • Піддубна • Подколодновка • Полтавська • Поповка • Прогоріле • Раскова • Рудня • Скнарин • Скрипніково • Смаглєєвка • Стара Кріуша • Стара Мілова • Стара Толучеєвка • Сухий Донець • Тали • Твердохлібівка • Терешкова • Хрещате • Ширяєво • Ясеновка
Населені пункти Богучарського району
Міста
Селища
Села
Абросимово • Біла Гірка Друга • Біла Гірка Перша • Вервеківка • Грушове • Данцевка • Дубовіково • Дяченково • Журавка • Залиман • Каразєєво • Красногоровка • Криниця • Куп'янка • Лебединка • Липчанка • Лофіцьке • Лугове • Медово • Монастирщина • Новонікольськ • Плеснівка • Подколодновка • Полтавка • Поповка • Радченське • Расковка • Свобода • Старотолучеєво • Сухий Донець • Твердохлібівка • Терешково • Травкіно • Філоново • Шуринівка
Хутори


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монастирщина_(Богучарський_район)&oldid=36730436