Монастир Дзенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монастир Дзенко
Zenkoji02s3200.jpg
Координати: 36°39′42″ пн. ш. 138°11′15″ сх. д. / 36.6617194° пн. ш. 138.1877250° сх. д. / 36.6617194; 138.1877250
Адреса префектура Наґано, місто Наґано, квартал Мотодзен 491
Титул гора Дзьоґаку[1]
Інші назви Сінаноський монастир Дзенко[2]
Святиня бронзова статуя-триптих будди Аміди (важлива культурна пам'ятка Японії)
Засновано 644
Засновник Імператор Коґьоку
Зв'язок Офіційна сторінка

Монасти́р Дзенко́ або Дзенко́-дзі (яп. 善光寺, ぜんこうじ, МФА: [d͡zenkoː d͡ʑi], «монастир доброго світла») — буддистський монастир в Японії. Не належить жодній секті, є самостійною буддистською організацією. Розташований за адресою: префектура Наґано, місто Наґано, квартал Мотодзен 491. Монастирський титул — гора Дзьоґаку[1]. Заснований 644 року. Головною святинею монастиря є бронзова статуя-триптих будди Аміди (важлива культурна пам'ятка Японії). До цінних пам'яток належать головний храм (національний скарб Японії) і головні ворота.

Сутрова зала монастиря Дзенкодзі — цінне культурне надбання Японії.
Сади перед парадними воротами санмон.

Історія[ред.ред. код]

Заснований у 644 році на третьому році правління імператора Коґьоку[3].

Буддистська назва монастиря — Дзьоґакудзан (定額山, Гора усталеної платні). Здавна відомий як Сімонсіґаку (四門四額, [Монастир] чотирьох воріт і чотирьох окладів), в основі якого лежали чотири храми:

  • східний храм — Дзьоґаку Дзенкодзі (定額山善光寺, Гора усталеної платні Храм доброго світла),
  • південний храм — Нанмьосан Мурьодзюдзі (南命山無量寿寺, Південна гора життя Храм безмежного життя),
  • півінічний храм — Хокукусан Ундзьодзі (Гора північної пустоти Храм на хмарах),
  • західний храм — Фусясан Дзьододзі (不捨山浄土寺 Невідкинена гора Храм чистої землі).

З 13 століття Дзенкодзі став об'єктом паломництва багатьох японців. У різних регіонах країни на честь цього монастиря були збудовані храми під назвами Дзенкодзі або Сін-Дзенкодзі (新善光寺, Новий Дзенкодзі)[3].

У 16 столітті монастир занепав через постійні сутички у його окурузі військ самурайських полководців Такеди Сінґена і Уесуґі Кенсіна за оволодіння цією всеяпонською святинею[3].

У 17 — 19 століттях, у мирний період Едо, Дзенкодзі став одним із найбілших центрів паломництва японських буддистів[3].

Опис[ред.ред. код]

Дзенкодзі формально належить до сект Тендай-сю і Дзьодо-сю, проте фактично його використовують представники різних буддистських сект Японії. Монастир керується спільно настоятелями храму Дайкансін (大勧進) і 25 сусідніх павільйонів секти Тендай, а також настоятелями храму Дайхонґан (大本願) і 14 павільйонів секти Дзьодо. Дайхонґан є великим жіночим храмом, настоятелем якого споконвіку призначаються з імператорської родини чи сімей японської аристократії[3].

Головним об'єктом поклоніння є скульптура-триптих будди Аміда (阿弥陀三尊像), що занесена до списку цінних культурних надбань Японії. Ця скульптура схована від очей віруючих, так що навіть настоятилі монастиря рідко бачать її. Зображення будди показують лише раз на шість-сім років[3].

Головна молитовна зала монастиря Дзенкодзі (善光寺本堂) була зарахована до Національних скарбів Японії у березні 1953 року. Разом із нею до цінних культурних надбаннь були занесені парадні ворота санмон (三門) і сутрова зала (経堂)[3].

Місто Наґано, адміністративний центр одноіменної префектури, розвинулося як прихрамове містечко Дзенкодзі, тому здавна низину Наґано називали «рівниною Дзенкодзі» (善光寺平)[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 定額山
  2. яп. 信州善光寺, 信濃善光寺
  3. а б в г д е ж и Дзенкодзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]