Монастир Кофуку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монастир Кофуку
Kofukuji12st5s3200.jpg
Координати: 34°40′59″ пн. ш. 135°50′00″ сх. д. / 34.6833250° пн. ш. 135.8336056° сх. д. / 34.6833250; 135.8336056
Адреса префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48
Титул відсутній
Секта Хоссо
Статус Головний монастир секту
Святиня статуя будди Шак'ямуні
Засновано 669
Засновник Фудзівара но Фухіто

Монасти́р Ко́фуку або Кофу́ку-дзі́ (яп. 興福寺, こうふく, МФА: [koːɸuku d͡ʑi], «монастир великого щастя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секту. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48. Монастирський титул — відсутній. Заснований 669 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), статуя сидячого будди Міроку (національний скарб Японії), південний круглий храм (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Монастир Кофуку був родовим монастирем аристократичного роду Фудзівара. У 669 році, за заповітом Фудзівари но Каматарі його дружина Каґамі но Окімі збудувала у провінції Ямасіро буддистську обитель і назвала її Ямасіна-дера[1]. Після 672 року, по завершенню смути Дзінсін, будівлі цього монастиря перенесли до провінції Ямато, у нову японську столицю Фудзівара, де він отримав назву Умаясака-дера[2]. Нарешті, у 710 році, його було зново перенесено у зв'язку з встановленням столиці до міста Хейдзьо, на території сучасної Нари. На новому місці монастир стали називати Кофуку-дзі.

В 10 — 12 століттях, разом із посиленням позицій роду Фудзівара в японському уряді, зростав вплив і економічна могутність монастиря Кофуку. Він служив притулком для неугодних синів і родичів Імператорської сім'ї та аристократичних родин Кіото. Монастир володів численними приватними маєтками, а також арміями озброєних ченців сохеїв. Останніх називали «нарськими ченцями» за аналогією з озброєними ватагами «гірських ченців» монастиря Енряку.

Часті суперечки монастиря Кофуку з владою, зокрема з диктаторами роду Тайра, призвели до спалення урядовими самураями значної частини монастиря у 1170 році. Реставраційні роботи були проведені у 13 столітті зусиллями Камакурського сьоґунату, проте у 1717 році монастир знову спіткала пожежа і багато архітектурних пам'яток було втрачено.

Від споруд 13 століття до сьогодні дійшли Східний золотий храм[3], п'ятиярусна пагода[4], Північна кругла Зала[5] та інші. Вони внесені до списку Національних скарбів Японії. Крім них в обителі знаходиться чимало інших культурних цінностей 9 — 18 століття: скульптури, картини, рукописи.

У 1998 році монастир Кофуку було зараховано до Світової Спадщини ЮНЕСКО в складі групи старожитностей «Культурні пам'ятки стародавньої Нари».

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 山階寺.
  2. яп. 厩坂寺.
  3. яп. 東金堂, Токондо.
  4. яп. 五重塔.
  5. яп. 北円堂, Хокуендо.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Монастир Кофуку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊.
  • 井上靖、塚本善隆監修、大原富枝、多川俊映著『古寺巡礼奈良11 興福寺』, 淡交社, 1979.
  • 小西正文『興福寺』(日本の古寺美術5), 保育社, 1987.
  • 『週刊朝日百科 日本の国宝』55 — 57号(興福寺1 — 3), 朝日新聞社, 1998 .
  • 東京国立博物館編『興福寺国宝展』(特別展図録), 芸術研究振興財団, 1997.
  • 東京藝術大学大学美術館ほか編『興福寺国宝展』(特別展図録), 朝日新聞社, 2004.

Посилання[ред.ред. код]