Монацит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монацит
Monazit - Madagaskar.jpg
Мадагаскарський монацит (мінералогічний музей, Бонн, Німеччина)
Загальні відомості
Хімічна формула (Ce, La)[PO4].
Ідентифікація
Колір червонуватобурий, жовто-бурий, червонуватий, рідше зелений
Форма кристалів пінакоїди {100} і {010} та призма {110}
Сингонія моноклінна
Спайність досконала по (001)
Твердість за шкалою Мооса 5.0-5.3
Блиск сильний, скляний
Прозорість прозорий, напівпрозорий
Колір риски білий, зеленувато-білий

Монацит (рос. монацит, англ. monazite, нім. Monazit m) — мінерал класу фосфатів, фосфат рідкісних земель острівної будови. Назва походить від грец. μονάζω — самотній, відокремлений (зазвичай зустрічається в поодиноких кристалах). Синоніми: менгіт, монацитоід, фосфороцерит, кріптоліт.

Основні характеристики[ред.ред. код]

Кристал монациту. Мадагаскар. Рідкісний кристал монациту. Це дуже хороший приклад для виду в якості форми і кристалографії. Розмір 3,1 х 1,9 х 0,6 см.

Мінерал, фосфат рідкоземельних елементів, головним чином, церієвої групи. Формула: (Ce, La)[PO4]. Містить 66-70% Th2O3. Домішки (%): ThO2 до 28; SiO2 до 6; CaO до 2, ZrO2, SO3, MnO, MgO, PbO та ін. Склад у % (з родов. Арендаль, Норвегія): Ce2O3 — 28,82; (La2O3+Dy2O3) — 40,79; P2O5 — 29,92.

Кристалографія[ред.ред. код]

Сингонія моноклінна, вид симетрії — призматичний. Утворює характерні одиничні кристали таблитчастого габітусу, рідше — призматичні, ізометричні, пірамідальні кристали. Головними формами є пінакоїди {100} і {010} та призма {110}. Іноді спостерігаються грані біпіраміди {111}. Двійники по (100) і по (001).

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Питома вага 5,0-5,3. Твердість 5,0-5,5 (підвищується зі збільшенням вмісту ThSiO4). Колір монациту червонуватобурий, жовто-бурий, червонуватий, рідше зелений. Колір риси — Білий, зеленувато-білий. Блиск сильний, скляний. Дрібні кристали іноді цілком прозорі, часто мутні. Спайність непостійна, від недосконалої до досконалої по (001) і середньої по (100). Може спостерігатися окремість, що відмічається, зазвичай, по площинах зрощення двійників. Крихкий. Часто радіоактивний. Радіоактивність залежить від вмісту Th, який звичайно підвищений у високотемпературному Монациті з гранітів і пегматитів і значно нижче в Монациті з лужних порід, гідротермальних родовищ і в аутигенному монациті — з розсипів.

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Походження магматичне, пегматитове, пневматоліто-гідротермальнеґрейзенах, кварц-вольфрамітових жилах, прожилково-метасоматичних рідкісноземельних родовищах, карбонатитах, фенітах, альбітитах і ін.). Акцесорний мінерал гранітоїдів, а також сієнітових і гранітних пегматитів. Зустрічається в альпійських жилах. Знаходиться у важкій фракції осадових порід. Монацит використовується для отримання рідкоземельних елементів. Руда церію й торію. Родовища монациту є в Лаахерск (Ейфель, ФРН), Дорп (ПАР), Анцибаре (Мадагаскар), прибережні розсипи Індії, Бразилії, Австралії, зах. узбережжя Шрі-Ланки, штат Флорида, США. В Україні є в Приазов'ї.

Різновиди[ред.ред. код]

  • монацит сірчистий (різновид монациту, який містить до 3% S);
  • монацит-сульфат (те саме, що монацит сульфатистий);
  • монацит сульфатистий (різновид монациту, який містить йон [SO4]2-).
  • монацит-Ce (Ce, La, Pr, Nd, Th, Y)PO4
  • монацит-La (La, Ce, Nd, Pr)PO4
  • монацит-Nd (Nd, La, Ce, Pr)PO4
  • монацит-Pr (Pr, Nd, Ce, La)PO4

Одержання[ред.ред. код]

Щоб одержати монацитовий концентрат чистотою 92-96%, застосовують комплекс гравітаційних, магнітних і електростатичних методів збагачення. У результаті попутно одержують ільменітовий, рутиловий, цирконовий та інші коштовні концентрати. Як і будь-який мінерал, монацит треба «розкрити». Найчастіше монацитовий концентрат обробляють для цього концентрованою сірчаною кислотою (широкого поширення набув також лужний спосіб розкриття монациту).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]