Мони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мони
มอญ
The 61st Anniversary Mon National Day in London 16-02-2008.jpg
Монські чоловіки в саронгах на святкуванні 61-ї річниці Національного дня у Лондоні (Велика Британія), 2008
Загальна кількість бл. 8 млн чол. (оцінка)
Найбільші розселення Flag of Myanmar.svg М'янма
Таїланд Таїланд
Близькі етнічні групи кхмери
Мон-кхмерські народи
Мова монська мова
Релігія буддизм (тхеравада)

Мо́ни (монська မောန်; бірм. မွန်လူမျိုး‌ [mʊ̀ɴ lù mjó]; тай. มอญ) — мон-кхмерський народ Індокитаю (Південно-Східна Азія).

Етноніми[ред.ред. код]

Мони, точніше мон — це автонім народу, що означає «людина». Інший поширений етнонім монів — талаїн(г) є бірманським екзонімом.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Територія проживання монів на мапі М'янми

Мони проживають на півдні М'янми, переважно в штаті Мон і прилеглих територіях та на південному заході Таїланду.

Має місце дуже значне розходження у даних щодо чисельності монів. Згідно з офіційною бірманською статистикою кількість монів не перевищує 1 млн. Однак за доволі сміливими припущеннями промонськи налаштованих експертів чисельність монів у М'янмі є близькою до 8 млн. Чисельність монської общини в Таїланді є стабільною з 1970-х років — бл. 120 тис. Загальна чисельність монів оціночно становить бл. 8 млн.

Мова, діалекти й релігія[ред.ред. код]

Мони розмовляють монською мовою (талаїнг або пегу) мон-кхмеської групи австроазіатської мовної родини. Серед монів поширений білінгвізм (бірманська і тайська мови).

Основні діалекти — мон нья, мон танг, мон те.

Один з монських діалектів матабан-мулмейн (мон те) має власну писемність північно-індійського походження, що своїм корінням сягає VI століття.

За віросповіданням мони є буддистами (тхеравада); також зберігаються традиційні вірування, пережитки брахманізму тощо.

Дані з історії[ред.ред. код]

Мони є автохтонним населенням Індокитаю, що раніше за бірманців створили високорозвинуту культуру. Вже у 1-му тисячолітті розквіту набули раньодержавні монські формування — Дхвараваті, Пегу, Татхоун, які знаходилась у тісних зв'язках з давніми царствами Індії (Рамманадеса — індійська назва країни Мон).

Наприкінці 1-го тис. в країну Мон з півночі проникли бірманці. З XVI ст. з підсиленням держав бірманців і шанів країна Мон стає ареною боротьби останніх з Сіамом, які до сер. XVIII ст. повністю підкорили монську державу Дхвараваті. Тоді ж частина монів переселилася до Таїланду.

Мони мали значний вплив на матеріальну і духовну культуру бірманців. Крім того, значна частина монів піддалася (і піддається) асиміляції з боку бірманців і каренів. Основними осередками монського населення, що зберігає традиційну культуру, лишаються гірські райони Тенассеріма, які вже у ХХ ст. стали базою національного відродження.

У середині ХХ ст. у Бірмі створено Монську національну область. З 1980-х років сильними є відцентрові (по відношенню до бірманської влади) настрої у монському суспільстві, однак через тоталітарний режим у М'янмі чимало монських національних діячів перебувають на еміграції (США, Австралія, Велика Британія і країни Скандинавії). Мони є членами Організації непредставлених націй та народів.

Господарство і культура[ред.ред. код]

Монські дівчата у національному вбранні, 2007

Основне традиційне заняття монів — поливне рисосіяння (мони були першими у Бірмі, хто збудував іригаційні споруди). Важливе місце також посідають садівництво і овочівництво, рибальство тощо.

Характерними ремеслами монів є ткацтво, гончарство, будування човнів тощо.

Традиційним одягом, як чоловіків, так і жінок є вбрання на кшталт саронгу, в Таїланді — із запозиченими елементами тайського національного костюму.

Фольклор включає оригінальні музичну, танцювальну і театральну та усну традиції.

Поширені музичні інструменти — барабани, гонги, ксилофони, флейти тощо. Розвинуті танцювальне мистецтво, народний і класичний театр.

Збурігаються вшанування духів дерев, будинків, полів, культ предків, астральні вірування, пережитки шаманства; подеколи практикується звичайне у давнішу епоху трупоспалення.

Усна традиція формувалася під впливом буддизму.

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  • Чеснов Я.В. Моны. // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 310 (рос.)
  • Иванова Е.В. Моны Таиланда и Бирмы // Малые народы Индокитая., М., 1983 (рос.)
  • Монська мова (англ.)
  • Незалежна монська інформагенція (англ.)