Монобактами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структурна формула азтреонаму, першого представника монобактамів

Монобактами — група β-лактамних антибіотиків, в основі яких лежить моноциклічне β-лактамне кільце.

Механізм дії[ред.ред. код]

Монобактами діють бактерицидно, як і інші β-лактамні антибіотики. Механізм дії полягає у порушенні синтезу клітинної стінки бактерій. Особливістю дії монобактамів є їх висока стійкість до β-лактамаз грамнегативних бактерій, але монобактами руйнуються β-лактамазами грампозитивних бактерій. Монобактами мають постантибіотичний ефект та зменшують явища ендотоксикозу.

Представники монобактамів[ред.ред. код]

Першим представником групи монобактамів є азтреонам — природній антибіотик, що виділений з культури Chromobacterium violaceum. До групи належать також тігемонам, карумонам та нокардіцин А.

Фармакокінетика[ред.ред. код]

Монобактами погано всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, тому застосовуються парентерально. Біодоступність препаратів становить близько 100%.Монобактами добре розподіляються у більшості тканин і рідин організму. Проникають через гематоенцефалічний бар'єр при запаленні мозкових оболонок. Монобактами проникають через плацентарний бар'єр, виділяються в грудне молоко. Препарати метаболізуються в печінці у незначній кількості. Період напіввиведення азтреонаму становить 1,5-2 годин, при печінковій або нирковій недостатності цей час може зростати до 6-8 годин. Виводяться монобактами з організму із сечею в незміненому вигляді.

Застосування[ред.ред. код]

Монобактами застосовуються при інфекціях, викликаних грамнегативними мікроорганізмами, особливо у ослаблених хворих та у випадку стійкості мікроорганізмів до цефалоспоринів ІІІ покоління,аміноглікозидів ІІ-ІІІ покоління та антисиньогнійних пеніцилінів: менінгітах, пневмоніях, бронхіті, сепсисі, інфекціях шкіри і м'яких тканин, інфекціях сечовивідних шляхів, сепсисі. Найбільшу чутливість антибіотики виявляють до Escherichia coli, Enterobacter, Proteus, Serratia, Morganella, Citrobacter, Providencia, сальмонелли, шиґели, клебсієлли, клостридії. До монобактамів нечутливі грампозитивні та анаеробні мікроорганізми.

Побічні ефекти[ред.ред. код]

При застосуванні монобактамів можливі алергічні реакції — висипання на шкірі, кропивниця, анафілактичний шок; побічна дія на органи травлення — нудота, блювота, болі в животі, діарея, жовтяниця, гепатит, а також головні болі, головокружіння, безсоння, сплутаність свідомості. При внутрішньовенному введенні можливий флебіт, при внутрішньом'язовому введенні — біль та набряк у місці введення.

Протипокази[ред.ред. код]

Протипоказами до застосування монобактамів є алергічні реакції до монобактамів. Перехресні алергічні реакції з іншими β-лактамними антибіотиками нехарактерні, але при застосуванні азтреонаму відмічалась перехресна алергічна реакція до цефтазидиму. З обережністю монобактами слід застосовувати при вагітності та годуванні грудьми.

Джерела[ред.ред. код]