Монокліналь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Монокліналь (рос. моноклиналь, англ. monoclinale, нім. Monoklinale f) – форма залягання верств гірських порід на великих територіях з нахилом в один бік. Нерідко монокліналь є одне з крил великих платформних структур – антекліз і синекліз.

Моноклінальне залягання – порушене залягання гірських порід, при якому шари нахилені в один бік приблизно під одним і тим же кутом і не повторюються в розрізі.

Приклади[ред.ред. код]

Прикладом М. є структура, яка утворена палеозойськими товщами від південного схилу Балтійського щита до центру Московської синеклізи; нахил шарів дорівнює 2-2,5 м на 1 км довжини.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]