Монокок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Монокок (фр. monocoque - шкаралупа, корпус) - безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.

Історія[ред.ред. код]

Безкаркасні конструкції фюзеляжів виникли в 1910-ті роки з метою зменшити опір повітря. Застосування трубчастих оболонок з гнутої фанери дозволило створювати гладкі фюзеляжі c поперечним перерізом на 20-30% менше, ніж коробчаті каркасні аналогічні фюзеляжі. У 1920-і рр. почалося масове застосування обшивки з алюмінієвих сплавів. Монококи, дорожчі у виготовленні, застосовувалися на швидкісних машинах і повністю витіснили каркасні оболонки тільки після Другої світової війни.

Чистий монокок чинить опір навантаженням на розтяг і вигин, але не реагує на стиск, тому на практиці вимагає підкріплення каркасом, що протистоїть стисненню. Сучасні фюзеляжі, як правило, виконуються за схемою посиленого монокока.

Посилання[ред.ред. код]