Монсеньйор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
худ. Томас Ікінс. Портрет монсеньйора Джеймса Ф. Лафлін.
худ. Томас Ікінс. Портрет монсеньйора Джеймса П. Тернера.

Монсеньйо́р (італ. monsignore, фр. Monseigneur) — один із найвищих католицьких титулів. Монсеньйорами звуть тих членів духовенства католицької церкви, яким надані певні почесні церковні титули. Монсеньйор — форма апокопи, означає «мій пан».

Титул та форми звернення[ред.ред. код]

Спочатку термін монсеньйр існував як титул дофінів (спадкоємців престолу) Франції і ймовірних спадкоємців престолу та увійшов до вжитку при папському дворі під час Авіньйонського полону пап для титулування кардиналів. Згодом вживався по відношенню до патріархів, єпископів і митрофорних ієреїв, в той час як за кардиналами було закріплено у 1630 Папою Урбаном VIII титулування Його Високопреосвященство (Eminenza)[1].

В якості форми звертання «монсеньйор» не має самостійного призначення, тобто сказати «вчинено монсеньйором» або «монсеньйор парафії» не можна. Титул пов'язаний з трьома нагородами чи посадами — апостольський протонотар, почесний прелат Його Святості й капелан Його Святості. Ці звання надаються виключно папою римським, зазвичай на прохання місцевого єпископа.

Умови надання титулу[ред.ред. код]

Державний секретаріат Ватикану встановив мінімальні вимоги для віку і священства:

  • для призначення капеланів Його Святості — 35 років і 10 років священства,
  • для почесних прелатів Його Святості — 45 років і 15 років священства,
  • для позаштатних апостольських протонотарів — 55 років і 20 років священства.

Церковний одяг[ред.ред. код]

У 1969 році розпорядженням Державний секретаріат Ватикану було спрощено одягання монсеньйорів:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Латинський хрест Це незавершена стаття про Католицтво.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.