Монтморилоніт
| Монтморилоніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість за шкалою Мооса | 1—2 |
| Блиск | матовий, восковий |
| Питома вага | 2 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Монтморилоні́т(рос. монтмориллонит, англ. montmorillonite, нім. Montmorillonit m) — мінерал класу силікатів, напівкристалічний водний алюмосилікат шаруватої будови.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Спрощена хімічна формула: (Na,Ca)0,3(Al,Mg)2[Si4O10] (OH)2•nH2O.
Хім. склад змінний: вміст SiO2 45-55 %, Al2O3 18-20 %, MgO і Fe2O3 частки %, Na2O і СаО до 1,5 %, Н2O до 24-26 %.
Сингонія моноклінна.
Форми виділення: тонкодисперсні, прихованокристалічні, щільні землисті агрегати, іноді утворює змішаношаруваті зростання з каолінітом та гідрослюдами.
Густина 2.
Твердість 1—2.
Колір білий з сіруватим і червонуватим відтінками, зелений.
Блиск матовий, восковий.
Злам щільних різновидів — раковистий.
Здатний інтенсивно поглинати воду в значних кількостях, при цьому сильно набухає; при сушінні важко віддає приєднану воду.
Важливий мінерал осадових комплексів.
Утворюється осадовим шляхом (глини), при вивітрюванні порід, вулканічного попелу і скла, рідше — гідротермальним способом. Монтморилонітові глини (бентоніт, гумбрин, асканіт, кіл) використовуються у виробництві цементу, кераміки, цегли, для приготування промивальних рідин при споруджуванні свердловин, як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі і мийні засоби.
Родовища відомі в РФ, Грузії, в Україні (Черкаське і Горбське), у Франції, ФРН, США.
Використовують у нафтовій, текстильній, ґумовій, паперовій та інших галузях промисловості.
Від назви родовища Монтморільйон у Франції (A.A.Damour, D.Salvetat, 1847).
Різновиди [ред.]
Розрізняють:
- монтморилоніт водневий (різновид монтморилоніту, в якому обмінні основи заміщені воднем);
- монтморилоніт каліїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 4,6 % К2О);
- монтморилоніт кальціїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 3,5 % СаО);
- монтморилоніт лужний (загальна назва для монтморилонітів, які містять калій або натрій);
- монтморилоніт магніїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 15,3 % MgO);
- монтморилоніт натріїстий (різновид бейделіту або монтморилоніту, який містить 2-5 % Na2O);
- монтморилоніт нікелистий (різновид монтморилоніту з родовища Нью-Майн у пров. Ойта (Японія) з незначним вмістом нікелю);
- монтморилоніт-хлорит (змішаношарувате упорядковане утворення, що складається з монтморилоніто- і хлоритоподібних пакетів);
- монтморилоніт цинковистий (різновид монтморилоніту, який містить до 39,33 % ZnO);
- монтморилоніт Н (монтморилоніт водневий).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Монтморилоніт |
