Мора Терезія
| Мора Терезія | |
| Terézia Mora | |
Терезія Мора, 2010 |
|
| Дата народження: |
5 лютого 1971 (42 роки) |
|---|---|
| Місце народження: |
Шопрон, Угорщина |
| Громадянство: | |
| Мова творів: | німецька |
Тере́зія Мо́ра (угор. Terézia Mora; * 5 лютого 1971, Шопрон, Угорщина) — німецька письменниця і перекладачка угорського походження.
Зміст |
Біографія [ред.]
Терезія Мора народилася 1971 року в родині німецької меншини в угорському містечку Шопроні на кордоні з Австрією. У 19 років переїжджає до Берліна, де студіює мадярологію і театрознавство в університеті імені Гумбольдта. Паралельно отримує диплом сценариста в Берлінській академії кіномистецтва. З 1998 року – незалежна авторка і перекладач. 1999 року за першу збірку оповідань Дивна матерія (Seltsame Materie) отримує одну з найпрестижніших літературних нагород – премію імені Інґеборґ Бахманн, згодом, 2000 року, премію імені Адальберта Шаміссо, яку в Німеччині вручають видатним письменникам-іммігрантам. 2004 року дебютує романом День у день (Alle Tage), який відразу ж стає літературною сенсацією, зокрема отримує за нього 2005 року основну премію Ляйпцизького книжкового ярмарку. Цей роман, у якому основною є велика європейська тема чужості й відчуження, відзначений ще декількома престижними літературними преміями, а його авторка стала після нього однією з найвідоміших постатей у літературних німецькомовних колах, авторкою загальноєвропейського формату.
Терезія Мора є знаною перекладачкою з угорської на німецьку. Зокрема за переклад літературного Opus Magnum славетного угорського письменника Петера Естергазі, 800-сторінкового роману Harmonia Caelestis відзначена 2002 року шанованою перекладацькою премією фундації німецьких видавців Ровольтів. У 2009 році з´явився наступний роман авторки Єдиний чоловік на континенті (Der einzige Mann auf dem Kontinent). 2010 рік - учасниця П'ятого міжнародного літературного фестивалю у рамках 17 Форуму видавців у Львові.
Творчість [ред.]
- «Особлива матерія» / Seltsame Materie (1999)
- «День у день» / Alle Tage (2004), укр. пер. 2009 [1]
Український переклад [ред.]
- «День у день» (Львів: Літопис, 2009) - переклад Христини Назаркевич.
Примітки [ред.]
- ↑ Галина Іваненко: Побалакаємо?//Український тиждень №26(87) від 3 липня 2009 [1]
