Мордред

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
MORDRED.jpg

Мордред (англ. Mordred,Medraut, лат. Medrawd) — лицар Круглого Столу , один з головних негативних персонажів міфів про Короля Артура. Син і одночасно племінник короля Артура і його сестри. Мордред — один з персонажів легенд про короля Артура, відомий як підлий зрадник Артура, який бився з ним на смерть на полі камлання, де був убитий Артуром, а сам Артур був смертельно поранений. Різні джерела вказують на різні родинні стосунки його з Артуром, але найбільше відомий варіант, де Мордред представлений незаконним сином Артура і його сестри — Моргаузи. У більш ранніх джерелах Мордред відомий як законний син Моргаузи (також відомої як Ганна) та її законного чоловіка Лота Оркнейського. Таким чином, його братами є Гавейн, Агравейн, Гахеріс і Гарет.

Життєпис[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Вперше незаконність походження Мордреда з'явилася у французькій версії легенди, відомої як Вульґата — Цикл про Ланселота та пошук Грааля (Lancelot-Grail Vulgate Cycle), потім підхоплена в більшості пізніх версій. У цих версіях інцест відбувається випадково, учасники не інформовані про спорідненість між собою. В одній версії Моргауза приймає Артура за свого чоловіка, який вирішив відвідати її вночі. В іншому варіанті, Артур, охоплений пристрастю до Моргаузи, бере її силою. Незалежно від причини звістка про інцест, зазвичай, сприймається дуже болісно; дізнавшись від Мерліна пророцтво про дитину, народжену 1 травня (а Мордред народився якраз 1 травня), який знищить королівство, Артур зібрав разом всіх дітей шляхетних сімейств, народжених у травні, і відправив на зламаному кораблі в море. Корабель потонув, але єдина вціліла дитина — Мордред — була врятована і повернута батькам.

Мордред в легендах про короля Артура[ред.ред. код]

Мордред присутній у всіх легендах про Артура, починаючи з самих ранніх. Вперше згадка про нього присутня в Анналах Камбрії (Annales Cambriae) в запису, датованому 537 роком:

Битва при Камланні, в якій загинули Артур і Медраут (англ. The strife of Camlann, in which Arthur and Medraut fell[1])

СаміАнналибули записані між 960 і 970 роками, хоча їх автори посилаються на більш ранні джерела.[2] Мордред асоціюється з Камланною починаючи з самого раннього часу, але як стверджує Leslie Alcock, це коротке повідомлення не дає ніякої інформації про те, чи вбив він Артура, або був убитий Артуром, або навіть про те, чи билися вони один проти одного; читач сприймає це повідомлення в рамках усталеного сприйняття пізніших версій.[3] Але навіть якщо він не підлий зрадник, яким представлений в пізніших джерелах, це повідомлення, а також те, що він присутній в Уельській тріаді Welsh Triads та генеалогічних списках, показує що принаймні він був добре відомою людиною. Перші докладні відомості про Мордреда з'являються в роботі Джефрі Монмутського Historia Regum Britanniae, де він вперше з'являється у своїй ролі зрадника. Джефрі вперше для читачів поза Уельсом представляє Мордреда, оповідаючи про те як Артур залишив Мордреда охороняти свій трон, поки він відправиться на континент битися з Римським Імператором Люціем. Поки Артур був відсутній, Мордред оголосив себе королем і одружився на Джиневра, змусивши Артура повернутися до Британії. Вони билися на полі Камлання, де Мордред загинув, а Артура забрали в Авалон. Наступник Артура Костянтин III Британський був змушений потім розбиратися із залишками армії Мордреда керованої його синами. Деякі уельські джерела також згадують Мордреда, зазвичай по відношенню до Камлання. Одна тріада, заснована на Historia Джефрі Монмутского, розповідає про його зраду Артура;[4] в іншій він представлений як організатор одного з «Трьох неприборканих грабежів на острові Британія» — він прийшов у маєток Артура в Kelliwic до Корнуолу, знищив всю їжу і питво і навіть стягнув Gwenhwyfar (Джиневра) з її трону і вдарив її.[5] В уельських записах Мордред ніколи не вважався сином Артура, тільки племінником, хоча «Сон Ронабі» (The Dream of Rhonabwy) згадує, що Артур був його прийомним батьком. Можливо пізніше подання Мордреда як злісного сина Артура має прецедент в особі Амра (Amhar|Amr), сина Артура про яким є всього лише дві згадки. Найважливішим із них є запис у додатку Historia Britonum в якій описується його чудова могила біля струмка в Херфордшірі, де він був убитий своїм батьком в якійсь невідомій нам трагедії [6][7] Однак які можуть бути паралелі між історією Амра та історією Мордреда; якщо вони є, ніхто поки не зміг задовільно пояснити.

У Джефрі і в деяких інших джерелах, таких як Alliterative Morte Arthure, Мордред одружується з Джиневрою, схоже за взаємною згодою, після того як узурпує трон. Однак у пізніших авторів, таких як автор Lancelot-Grail Cycle і Томас Мелорі, Джиневра не є зрадницею — вона біжить від наполегливих пропозицій Мордреда і замикається в Лондонському Тауері. Любовний трикутник по раніше пов'язаний з нею і в пізніших варіантах, але Мордред в ньому був замінений Ланселотом.

Як Джефрі, так і цикл Lancelot-Grail Cycle описують двох синів Мордреда. У Джефрі, наступник Артура Костянтин вистежив і вбив їх у їх сховищах, в Lancelot-Grail старший син Мордреда, Мелехан, був убитий Борсом, тоді як Ланселот убив його брата.

Мордред по Мелорі[ред.ред. код]

Артур вбиває Мордреда. Рис. Артура Рекхема
Характер[ред.ред. код]

Мордред був посвячений у лицарі Круглого Столу, але не прославився ніякими подвигами. Серед інших лицарів не користувався повагою, вважався підступним і боягузливим. Одного разу на турнірі був переможений невідомим лицарем, яким виявився сер Ланселот Озерний.

Викриття Ґвіневри і Ланселота[ред.ред. код]

Мордред спровокував конфлікт Артура з Ланселотом Озерним (а, можливо, і організував його), розповівши королю про зраду з цим лицарем королеви Ґвіневри. Артур послав вірних йому людей під командою Мордреда заарештувати Ланселота, але прихильники бунтівного лицаря розбили королівський загін, від руки Ланселота впали беззбройні парламентарі — племінники Артура, брати Ґарет білоручка і Ґахеріс. Завдяки цьому, особистим ворогом Ланселота став рівний йому за доблестю Ґавейн, старший брат загиблих і вірний прихильник короля. Сам же Мордред залишився живий і лише легко поранений.

Ланселот і Ґвіневра втекли в замок Тінтагель, а звідти до Франції. Артур і Ґавейн, переслідуючи зрадників, залишили Мордреда намісником у Британії. Підбурюваний матір'ю Мордред, згадавши про своє походження, здійснив переворот і спробував привласнити владу, коронований як король. Загін Ґавейна, який спробував навести порядок, був розбитий, а сам Лицар Білого Оленя, що вийшов в бій пораненим після поєдинку з Ланселотом, загинув від рук людей Мордреда.

Вбивство Артура[ред.ред. код]

Артур, дізнавшись про смути на батьківщині, терміново уклав перемир'я з Ланселотом і відплив до Британії. Війська короля і самозванця зустрілися на Каммланському полі, спочатку для переговорів. Але між лицарями сталася сутичка, і обидві армії вплуталися в бій. До кінця битви на ногах залишилися всього кілька лицарів, у тому числі батько і син. Зійшовшись у вирішальній дуелі, Мордред важко поранив короля, але й сам був заколеним наповал його списом. Але рана, нанесена Мордредом, виявилася згубною і для Артура: перед боєм лицар розбив об лезо свого меча склянку з отрутою, а зброєносець Мордреда в гарячці бою зрізав у Артура піхви Ескалібура, які дарували йому невразливість в бою. Мордред зміг поранити свого короля і рана виявилася смертельною.

Цікавий факт — до роману Кретьєна де Труа, який ввів образ Ланселота в літературу, сюжету про кохання Ланселота і Джиневри не існувало. У ранній літературі королева зраджувала чоловікові з Мордредом («Медраудом» у Ґотфріда Монмутського), і, до речі, народила йому двох синів.

У масовій культурі[ред.ред. код]

Образ Мордреда часто ставав об'єктом драматизації в літературі, кінематографі та музиці. В оригінальних творах Кретьєна де Труа і сера Томаса Мелорі, Мордред розглядається виключно як антагоніст ідеального правителя Артура, лиходій і бунтівник, до того ж, пов'язаний з чорною магією і диявольськими силами. Але багато сучасних літературних версій міфу виправдовують Мордреда, представляючи його нещасним, позбавленим батьківської любові юнаком, який страждає від свого незаконного походження і знаходиться під повною владою матері. Схожий образ Мордреда фігурує в пісні групи Blind Guardian — # 5 Mordred's Song.

У серіалі Стівена Кінга «Темна Вежа» ім'ям «Мордред» названо демона, людино-павука, зачату в складних умовах демоницею Міа, що з'їв власну матір відразу після народження. Мордред — одночасно син і Роланда, і Червоного Короля.

У 1982 році Міжнародний Астрономічний Союз присвоїв кратеру на супутнику Сатурна Мімасі найменування Мордред.

Сімейне дерево[ред.ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
г. Ґорлуа
 
 
 
 
 
 
Іґрейна
 
 
 
 
 
к. Утер Пендраґон
 
к. Лодеґранс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
к. Уріенс
 
Фея Морґана
 
к. Нантрес
 
Елейна
 
к. Лот Оркнейський
 
Морґауза
 
Король Артур
 
 
 
Ґвіневра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Івейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
г. Санам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґавейн
 
Ґахеріс
 
Аґравейн
 
Ґарет Білоручка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ліонора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мордред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Борр
 
 
 
 
  • г. - герцог
  • к. - король

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lupack, Alan (translator). htm "Arthurian References in the 'Annales Cambriae'. Camelot Project at the University of Rochester. Retrieved December 1, 2006.
  2. Ashe, Geoffrey (1991). «Annales Cambriae». In Lacy, Norris J. (Ed.),The New Arthurian Encyclopedia, pp. 8-9. New York: Garland. ISBN 0-8240-4377-4.
  3. Alcock,Arthur's Britain, p. 88.
  4. Triad 51. In Bromwich, Rachel (2006). Trioedd Ynys Prydein.
  5. Triad 54. In Bromwich, Rachel (2006). Trioedd Ynys Prydein.
  6. Nennius,Historia Brittonum , ch. 73. From Lupack, Alan (translator). "From the 'History of the Britons' ('Historia Brittonum') by Nennius. The Camelot Project at the University of Rochester. Retrieved December 1, 2006.
  7. The Arthurian Handbook, p. 15; p. 277.