Морена
Море́на (рос. морена, англ. moraine, till, glacial drift; нім. Moräne f) — скупчення несортованого уламкового матеріалу, який переноситься і відкладається льодовиками.
Зміст |
Класифікація [ред.]
За складом М. дуже різноманітні (від суглинків до валунників), невідсортовані, містять гальку й валуни з льодовиковими шрамами та поліровкою.
Розрізнюють рухомі і відкладені М.
Р у х о м і М. поділяють на поверхневі, внутрішні і донні. Серед поверхневих М. виділяють бокові (берегові) М. та серединні М.
В і д к л а д е н і М. складаються зі скупчень уламкового матеріалу, залишеного льодовиком після його відступу, і утворюються за рахунок всіх видів рухомих М. Серед них розрізняють основні (донні і абляційні), локальні (місцеві), М. напору та ін. Особливо великого розвитку М. досягли в областях, що покривалися в четвертинному періоді материковою кригою. Такі М. носять назву основних.
Морена також може сформуватися коли льодовик або айсберги, що переносили уламки, тануть у морі
Моренні утворення [ред.]
Морени є основою різних поверхневих утворень і структур: моренних гряд, терас, озер, амфітеатрів тощо.
Моренна гряда — валоподібне скупчення продуктів вивітрювання гірських порід, відкладених льодовиком.
Моренне озеро — 1. Озеро в западині серед льодовикових відкладів у кінцевій або донній морені — континентального льодовика. Розповсюджені в областях давнього зледеніння. 2. Озеро, яке утворюється за валом морени, що залишена в долині відступаючим льодовиком. Зустрічається в гірських районах.
Моренний амфітеатр — напівкільцевий вал з декількох гряд кінцевих морен, які обрамляють місця локалізації гірських льодовиків, що виходять у долину.
Моренний рельєф — акумулятивний рельєф, утворений дією льодовиків. На рівнинах розрізняють горбисто-западинний рельєф основної морени; моренні рівнини — хвилясті або рівні поверхні, утворені основною мореною; рельєф кінцево-моренних гряд; рельєф друмлін. У горах моренний рельєф представлений моренами береговими, грядами кінцевих морен, горбисто-моренним рельєфом.
Окремі різновиди морен [ред.]
МОРЕНА БЕРЕГОВА, (рос. морена береговая, англ. border moraine; нім. Ufermoräne f) — морена долинних льодовиків, відкладена у вигляді гряд або сходинок вздовж схилів долини при частковому або повному таненні льодовика. Берегові морени, розташовані одна над одною, називають терасами осідання. М.б. добре зберігається в умовах сухого континентального клімату, напр., на Памірі. У р-нах вологішого клімату перетворюється в комплекс земляних пірамід.
МОРЕНА БОКОВА, (рос. морена боковая, англ. lateral moraine; нім. Seitenmoräne f, Randmoräne f) — скупчення щебеню та великих уламків гірських порід на околиці гірського льодовика нижче снігової лінії, яке пересувається вниз разом з льодовиком. М.б. тягнеться по краях льодовикового язика у вигляді валу. При таненні льодовика переходить у морену берегову.
МОРЕНА ДИСЛОКОВАНА, (рос. морена дислоцированная, англ. contorted drift, contorted till, disturbation till; нім. Stauchmoräne f, Staumoräne f) — морена, зім'ята у помітно виражені складки і розчленована льодовиком, який рухається, на насунені одна на другу лускуваті структури.
МОРЕНА ДОННА, (рос. морена донная, англ. bottom-moraine, ground moraine, subglacial moraine; нім. Grundmoräne f, Untermoräne f) — уламки порід, які переносяться всередині льодовика і в його основі. Після танення льодовика ця морена утворює великий і досить рівний шар моренного матеріалу. Син. — основна морена.
МОРЕНА КІНЦЕВА, (рос. морена конечная, англ. frontal moraine, end moraine; нім. Frontalmoräne f, Endmoräne f) — уламковий матеріал, відкладений у вигляді дугоподібних гряд біля нижнього кінця долинного льодовика при його тривалому стаціонарному положенні. Включає матеріал бокових морен, основної (донної) морени, серединної і внутрішньої морен. Пониззя, які розділяють гряди М.к., часто зайняті озерами, а зовнішня гряда на декілька десятків метрів вивищується над дном долини. Син. — морена фронтальна.
МОРЕНА ЛОКАЛЬНА, (рос. морена локальная, англ. local moraine; нім. Lokalmoräne f, örtliche Moräne f) — основна морена, яка складається переважно з уламків місцевих корінних г.п. Син. — місцева морена.
МОРЕНА ЛОПАТЕВА КІНЦЕВА, (рос. морена лопастная конечная, англ. lobate frontal moraine; нім. gelappte Frontalmoräne f, gezackte Frontalmoräne f) — кінцево-моренні гряди четвертинного покривного зледеніння Євразії та Півн. Америки, які утворюють в сукупності фестони або гірлянди, що обмежують лопаті колишнього льодовика.
МОРЕНА СЕРЕДИННА, (рос. морена срединная, англ. medial moraine, median moraine; нім. Mittelmoräne f) — скупчення моренного матеріалу у вигляді гряди, яке виникає посередині льодовикового язика при злитті бокових морен гірсько-долинних льодовиків.
МОРЕНА ФРОНТАЛЬНА, -и, -ої, ж. — Див. морена кінцева.
МОРЕНИ РУХЛИВІ, (рос. морены движущиеся, англ. moving moraines, нім. sich bewegende Moränen f pl) — накопичення щебеневого або валунного матеріалу на поверхні або всередині льодовика, який пересувається. Рух морени практично повністю визначається рухом льодовика.
Морени в Україні [ред.]
На території України суцільні площі монолітних морен зосереджені на лівобережжі Середнього Придніпров'я, на правобережжі Дніпра від Ірпеня до Росі та в межиріччі Уж — Ірша.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
