Морозова Неллі Олександрівна
Морозова Неллі Олександрівна | |
---|---|
Дата народження | 31 березня 1924 |
Місце народження | Челябінськ, Уральська область, РСФРР, СРСР |
Дата смерті | 24 листопада 2015 (91 рік) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Передєлкінський цвинтарd |
Громадянство |
СРСР Росія |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | кіносценаристка, мемуаристка |
IMDb | ID 1077439 |
Морозова Неллі Олександрівна (31 березня 1924 р. в Челябінськ, СРСР — 24 листопада 2015, Москва, Росія) — радянський російський кіносценарист, редактор, мемуарист.
Життепис[ред. | ред. код]
Народ. 1924 р. в Челябінську. Батько — О. Моррісон, журналіст. Мати — В. Морозова, скульптор.[1]
Закінчила сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1947).
Автор сценарію українського фільму «Море кличе» (1955, у співавт. з В. Морозовим).
Автор книги (рос.)«Мое пристрастие к Диккенсу»[2].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Сценарист:
- «Море кличе» (1955, у співавт.; реж. В. Браун)
- «Юлькін день» (1062, новела з кіноальманаху «Маленькі мрійники», у співавт. з В. Морозовим)
- «Розірване коло» (1987, у співавт. з В. Бахновим; реж. В. Дорман)
Література[ред. | ред. код]
- Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.242.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сахаровский центр (Москва): Морозова Неллі Олександрівна. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ [Сахаровский центр (Москва): Морозова Н. Мое пристрастие к Диккенсу : Семейная хроника. ХХ век. - М. : Моск. рабочий, 1990. - 256 с. (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 5 грудня 2016. Сахаровский центр (Москва): Морозова Н. Мое пристрастие к Диккенсу : Семейная хроника. ХХ век. - М. : Моск. рабочий, 1990. - 256 с. (рос.)]
Посилання[ред. | ред. код]
- Nelli Morozova на сайті IMDb (англ.)
|