Морозов Олександр Олександрович (конструктор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Олекса́ндр Олекса́ндрович Моро́зов (*16 жовтня (29 жовтня) 1904, Бежиця, нині у складі міста Брянськ, Росія — †14 червня 1979) — радянський конструктор танків.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Нардився в сім'ї робітника.

1914 — сім'я переїхала до Харкова, де батько О. О. Морозова влаштувався працювати на паровозобудівний завод (ХПЗ).

Трудову діяльність почав 2 березня 1919 р. в технічній конторі ХПЗ.

1931 — закінчив машинобудівний технікум.

19311938 — керівник групи КБ ХПЗ, від 1938 — заступник начальника КБ, від 1940 головний конструктор.

Генерал-майор технічної служби (1943). Доктор технічних наук (1972). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1942, 1974). Був членом КПРС (від 1943).

Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання (1958–1962).

Конструкторська діяльність[ред.ред. код]

1931–1939 брав участь у проектуванні легких колісно-гусеничних танків: БТ-2 (1931), БТ-5 (1932), БТ-7 (1935), БТ-7М (1939).

Спільно з Михайлом Кошкіним і М. О. Кучеренком керував розробкою середнього танку Т-34 (1940), визнаного найкращим танком періоду Другої світової війни 1939–1945.

Після війни під керівництвом Морозова створено низку танків, інших об'єктів бронетанкової техніки.

Премії та нагороди[ред.ред. код]

  • Сталінська премія (1942, 1946, 1948).
  • Ленінська премія (1967).
  • Нагороджено трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революцїї, шістьма іншими орденами, а також медалями.

1982 у Брянську встановлено пам'ятник-погруддя Морозову як двічі Героєві Соціалістичної Праці (автор Микола Рябінін).

Література[ред.ред. код]

  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 7. — К., 1982. — С. 128.
  • Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
  • Большой энциклопедический словарь. — Т. 1. — М., 1991. — С. 837.