Мороз Микола Тихонович

Мороз Микола Тихонович
Народився	1908 Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	1971
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Військове звання	сержант державної безпеки, молодший лейтенант державної безпеки, лейтенант державної безпеки, майор державної безпеки, підполковник, полковник і генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Тихонович Мороз (нар. 1908(1908), селище Ново-Слов'янськ Ізюмського повіту Харківської губернії, тепер у складі міста Слов'янськ Донецької області — 1971?) — радянський діяч органів державної безпеки, депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань.

Біографія

Народився в родині кондуктора залізниці. У 1924 році закінчив школу-семирічку. У листопаді 1924 — червні 1925 р. — робітник-баночник Слов'янського скляного заводу. У червні 1925 — травні 1928 р. — майстер по склу Слов'янського скляного заводу. У червні 1928 — січні 1929 р. — пропагандист транспортного осередку комсомолу у Слов'янську.

У січні 1929 року вступив у ВКП(б).

У січні — травні 1929 р. — пропагандист Олександрівського райкому ЛКСМ України. У червні 1929 — березні 1930 р. — секретар комітету комсомолу керамічного заводу імені Крупської у Слов'янську. У березні — липні 1930 р. — голова районної комісії допомоги партизанам при Слов'янському міськвиконкомі.

У липні 1930 — квітні 1931 р. — студент робітничого факультету, а у травні 1931 — квітні 1933 р. — студент Хіміко-технологічного інституту у Кам'янці-Подільському.

У квітні — липні 1933 р. — секретар президії Кам'янець-Подільського районного виконавчого комітету. У липні — жовтні 1933 р. — уповноважений Кам'янець-Подільського прикордонного загону.

У жовтні 1933 — листопаді 1935 р. — помічник уповноваженого, уповноважений Слов'янського районного відділу ДПУ-НКВС. У листопаді 1935 — жовтні 1936 р. — оперуповноважений Слов'янського міського відділу УНКВС. У жовтні 1936 — серпні 1937 р. — оперуповноважений Сніжнянського районного відділу УНКВС Донецької області. У серпні 1937 — лютому 1938 р. — оперуповноважений Ворошиловградського міського відділу УНКВС Донецької області. У лютому — жовтні 1938 р. — начальник 3-го відділення УДБ Краснолуцького міського відділу УНКВС Ворошиловградської області.

У листопаді 1938 — квітні 1941 р. — начальник Лисичанського міського та районного відділів УНКВС Ворошиловградської області.

У квітні — серпні 1941 р. — начальник Секретно-політичного відділу УНКДБ Ворошиловградської області. У серпні 1941 — вересні 1942 р. — начальник Контррозвідувального, Економічного відділів УНКВС Ворошиловградської області. У вересні 1942 — червні 1943 р. — начальник відділення УНКВС Комі АРСР. У червні — листопаді 1943 р. — начальник розвідувального відділення УНКДБ Ворошиловградської області. У листопаді 1943 — серпні 1944 р. — начальник 2-го відділу УНКДБ Чернігівської області.

У серпні 1944 — грудні 1948 року — заступник начальника Управління НКДБ-МДБ УРСР по Дрогобицькій області.

15 грудня 1948 — 6 грудня 1951 року — начальник Управління МДБ УРСР по Дрогобицькій області.

6 грудня 1951 — 4 квітня 1953 року — начальник Управління МДБ УРСР по Ворошиловградській області. 4 квітня 1953 — квітень 1954 року — начальник Управління МВС УРСР по Ворошиловградській області. Квітень — червень 1954 року — начальник Управління КДБ УРСР по Ворошиловградській області.

19 червня 1954 — 7 серпня 1959 року — заступник голови Комітету державної безпеки при Раді міністрів Української РСР.

З 1959 року — у відставці в місті Києві. Відповідно до даних краєзнавців із міста Дрогобича, Микола Мороз лікувався в психіатричній лікарні, де й закінчив свій життєвий шлях.

Звання

• сержант держбезпеки (22.03.1936)
• молодший лейтенант держбезпеки (1.07.1939)
• лейтенант держбезпеки (22.01.1942)
• майор держбезпеки (1943)
• підполковник держбезпеки (8.02.1945)
• полковник держбезпеки
• генерал-майор (9.01.1957)

Нагороди

• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (10.04.1945)
• два ордена Червоного прапора (29.10.1948, 5.11.1954)
• орден «Знак Пошани» (20.09.1943)
• орден Червоної Зірки (25.07.1949)
• три медалі

Родина

Дружина, Ніна Степанівна (померла в травні 1961 року).

Джерела

• Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941–1954 : справочник. — Москва, 2010
• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]