Моряк Попай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Popeye the Sailor Meets Sindbad the Sailor

Моряк Попай (англ. Popeye the Sailor, ім'я утворене від англ. pop-eyed «витрішкуватий», «лупоокий», буквально «лупоок») — вигаданий герой коміксів і мультфільмів.

У більшості випадків Попай постає перед читачами та глядачами моряком середнього віку з незалежним характером, своєрідним голосом і манерою мови (перекручує слова і «ковтає» звуки). Він постійно примружує одне око (імовірно через його відсутність[1]). У нього непропорційно розвинені передпліччя, на яких витатуювані два якорі (рідше — один), у більшості мультфільмів також непропорційно великі ікри. У роті Попай незмінно тримає люльку для паління з кукурудзяного качана (яку він часто використовує як боцманський свисток). Зазвичай, Попай відрізняється у повсякденному житті величезною силою (може вільно підняти рояль, велику тварину (наприклад, слона), а також важку техніку на кшталт літака), але у критичній ситуації, зіткнувшись з надзвичайною складністю, з'їдає банку шпинату і стає у багато разів сильнішим.

Історія походження, комікси[ред.ред. код]

Моряк Попай створений художником-карикатуристом Елзі Крайслером Сегаром (англ. Elzie Crisler Segar; 1894–1938) і вперше з'явився у серії щоденних коміксів «Thimble Theatre» компанії «King Features Syndicate», що друкувалися в «New York Journal». Деякі історики мультиплікації вважають, що прототипом для моряка Попая послужив такий собі Френк Фігль на прізвисько «Rocky», колишній близький друг Елзі Сегара за часів його юності[2].

Історія персонажа почалася 17 січня 1929 року, коли у світ вийшов черговий номер з новим сюжетом про бравого моряка. До вже існуючих персонажів коміксу — Олів Ойл, Хему Греві (першому бойфренду Олів) і Кастору Ойлу (братові Олів) приєднався якийсь моряк. Його перші слова були відповіддю на питання Кастера Ойла «Гей ти там! Ти моряк?»(англ. « Hey there! Are you a sailor?») — "Ти думашь, я ковбой? "(англ. «'Ja think I' m a cowboy?»).

Початково Попаю відводилася скромна епізодична роль, за задумом Сегара його присутність у коміксі повинна була завершитися одразу ж по закінченні історії[3]. Проте популярність персонажа у читацькому середовищі стрімко зросла, і автор швидко переорієнтував сюжет, зробивши моряка головною дійовою особою. Хем Греві і Кастор Ойл відійшли на другий план, а пізніше і зовсім зникли з коміксів (Хем Греві — назавжди).

Після смерті Сегара (помер у 1938-му році у віці 43-х років) серія «Thimble Theatre» була передана творчому колективу з декількох сценаристів і художників, включаючи помічника Сегара, ілюстратора Бада Сагендорфа.

Мультфільми[ред.ред. код]

Перший мультфільм з моряком Попаєм було створено у 1933 році на нью-йоркській мультиплікаційній студії «Fleischer Studios» і називався «I Yam What I Yam» (спотворене «Я такий, який є» або «Я те, що я їм»). Остання серія з його участю на цій студії була випущена у 1942 році і носила назву «Baby Wants A Bottleship» (спотворене «Крихітка хоче військовий корабель»; назву побудовано на грі слів: «battleship» — лінкор, «bottleship» — сувенірний корабель у пляшці). Всього за ці роки було випущено 108 короткометражних мультфільмів. У період з 1942 по 1957 року та 126 мультфільмів за участю Попая вийшло на студії «Famous Studios» (підрозділ «Paramount Pictures»).

У період з 1960 по 1962 роки мультфільми у кількості 220 штук послідовно знімалися студіями «Larry Harmon Pictures», «Rembrandt Films/Halas and Batchelor», «Gerald Ray Studios», «Jack Kinney Productions» і «Paramount Cartoon Studios»; продюсером виступила компанія «King Features Syndicate». У періоди 19781983 років і 19871988 років 185 мультфільмів було знято студією «Hanna-Barbera Productions» і продюсовано спільно з «King Features Syndicate».

У 1980 році вийшов повнометражний фільм, у якому роль Попая виконав Робін Вільямс.

У 2004 році до 75-річчя персонажа було випущено телефільм «Popeye's Voyage: The Quest for Pappy», створений з використанням комп'ютерної анімації студією «Mainframe Entertainment, Inc» (зараз «Rainmaker Animation»).

Сюжети і вплив на популярну культуру[ред.ред. код]

Сюжети мультфільмів, зазвичай, були нехитрі і представляли собою варіації на тему боротьби за серце Олів Ойл. Суперник Попая Блуто (іноді також званий Брутус) намагався здобути прихільність Олів Ойл, яка вже була дівчиною моряка Попая. Але ці спроби не відрізнялися делікатністю (як то: викрадення, побиття, спроба вбивства та інші) Іноді роль Блуто діставалася сторонньому персонажу. Виявивши, що ситуація йому більше непідвладна, Попай з'їдав банку шпинату, що робила його надзвичайно сильним, вирішував проблему і усамітнювався зі своєю коханою.

Своєрідне почуття гумору Попая і його пригоди призвели до того, що персонаж, що з'явився майже століття тому, досі залишається одним з найбільш популярних мультиплікаційних героїв.

Персонажі мультфільму і коміксів про моряка Попая безліч разів ставали прототипами для сувенірної продукції, дитячих іграшок та інших товарів народного споживання. Багато збереглися в одиничних екземплярах і мають колекційну цінність, у той час як деякі з товарів випускаються дотепер.

Шпинат[ред.ред. код]

Шпинат з корінням перед обробкою на кухні

Потреба у шпинаті як у своєрідному допінгу — особливість, яка з'явилася у Попая у мультфільмах студії «Fleischer». У коміксах він був досить сильний і без нього. Поява теми шпинату приписується впливу опублікованих у 1870-му році досліджень доктора Евона Вольфа, у яких, у результаті друкарські помилки, вказувалося вміст заліза у шпинаті, що у десять разів перевищував реальну величину. Помилку виявили у 1937-му році, але інформація про це відкриття була оприлюднена лише у 80-х роках[4].

Висока популярність Попая у середовищі підлітків і дітей дозволила популяризувати споживання у їжу овочів, і власне самого шпинату. У місті Кристал-Сіті, Техас, місцеві виробники шпинату встановили пам'ятник морякові на знак подяки за допомогу шпинатній індустрії. П'ять інших статуй моряку Попаю встановлені у рідному місті Сегара Честере (Іллінойс), три — в Альме (Арканзас), який претендує на звання «шпинатної столиці світу», і на території кінокомпанії Universal Studios.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Прийнято вважати, що Попай позбувся ока при нез'ясованих обставинах. Однак у різних мультфільмах у нього примружився то лівий, то правий очей (іноді навіть в одному і тому ж фільмі), а в більш пізніх мультфільмах зустрічаються кадри, на яких обидва ока Попая відкриті.
  2. «Ed Black's Cartoon Flashback»
  3. "Segar in pictures "by Ed Black
  4. Більше 40 років шпинат продавався на хвилі одруку у документі Змова виробників

Посилання[ред.ред. код]