Морімус блакитний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Морімус блакитний
Morimus funereus Mulsant, 1863
Morimus funereus Mulsant, 1863
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825)
Триба: Ляміїні (Lamiini Latreille, 1825)
Рід: Морімус (Morimus Brullé, 1832)
Вид: Морімус блакитний (M. funereus)
Біноміальна назва
Morimus funereus
Mulsant, 1863

Морі́мус блаки́тний, Морі́мус те́мний[1][2][3] (лат. Morimus funereus Mulsant, 1863 = Morinus asper funereus (Mulsant) Sama, 1991) — вид жуків з родини вусачів.

Природоохоронний статус[ред.ред. код]

Вид занесений до Червоної книги України (2009) (статус − «Вразливий».), Європейського червоного переліку.

Хорологія[ред.ред. код]

M. funereus — південноєвропейський вид у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює південно-східну Європу, Південно-Західну Україну, Молдову, Румунію, Болгарію, Угорщину та Словаччину. В Українських Карпатах даний вид зустрічається в передгірних районах, в межах південно-східної частини Чернівецької області.

Екологія[ред.ред. код]

Вид приурочений до листяних лісів. M. funereus є нелітаючим. Зустрічається на ґрунті та прикореневих частинах стовбурів дерев, вигризає кору та луб. Личинка розвивається в широкому спектрі листяних деревних порід.

Морфологія[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

Характерною особливістю, яка відрізняє M. funereus від інших видів свого та близьких родів є наявність світлого із блакитним відтінком густого волосяного покриву, на тлі якого різко видніються чотири темні волосяні плями. Вусики довгі, їх 1-й членик потовщений, з чітким цикатриксом. Очі дуже вузькі, виїмчасті. Надкрила зрощені по шву. Крила рудиментарні. Задньогруди дуже короткі. Бічні горби передньоспинки витягнуті в гостру шпильку. Розміри — 18-38 мм.

Личинка[ред.ред. код]

З кожної сторони голови личинки по 1 погано помітному вічку. Вусики 3-членикові. Гіпостом чорний. Верхня губа овальна, широкопоперечна. Мандибули недовгі, гострі, з помітно вирізаним ріжучим краєм. Щупики максил 3-членикові. Передньоспинка спереду із смужкою густих щетинок. Основа пронотуму з підведеним полем дуже дрібних шипиків. Дорзальні мозолі черевця з 2 поперечними борозенками, які утворюють овал, і по 1 поздовжній борозенці збоку від овалу. Вентральні мозолі з 1 поперечною борозенкою. 3-9-й сегменти черевця з опуклими епіплеврами. 9-й сегмент не озброєний. Дихальця овальні, без краєвих камер. Анальний отвір поперечний. Довжина — 57 мм, ширина — 9 мм.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Вважається, що розвиток триває з 3-х до 6-ти років.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред.ред. код]

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)