Моріс Торез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Моріс Торез

Морі́с Торе́з (фр. Maurice Thorez; *28 квітня 1900, Нуаєль-Годо, Па-де-Кале, Франція — †11 липня 1964, на кораблі дорогою до СРСР) — діяч французького і міжнародного робочого і комуністичного руху.

Біографія[ред.ред. код]

Моріс Торез народився в родині шахтаря. До 1920 року працював наймитом, шахтарем. У березні 1919 року вступив у Соціалістичну партію Франції; брав активну участь у боротьбі за її приєднання до Комінтерну. Від 1920 року — в Французькій комуністичній партії. Його неодноразово заарештовували.

Від 1930 року Моріс Торез — генеральний секретар Французької комуністичної партії. У 1936 році брав участь у створенні Народного фронту і підтримав уряд Леона Блюма (хоча сам і не увійшов до нього).

У 1939 році ФКП заборонена, Торез інтернований і позбавлений громадянства, а потім направлений в армію. Під час Другої світової війни втік до СРСР, був заочно засуджений до смертної кари за дезертирство, в 1944 році після звільнення Франції від німецьких окупантів помилуваний де Голлем, повернувся у Францію і відновив політичну діяльність.

Моріс Торез — віце-прем'єр уряду Четвертої республіки (194647 роки).

Від 1950 року стан здоров'я Тореза погіршився, і він тривалий час перебував на лікуванні в СРСР; фактичне керівництво в партії перейшло до ідеолога ФКП Жака Дюкло, хоча формально Торез перестав бути генсеком партії лише незадовго до смерті.

Моріс Торез помер 11 липня 1964 року на кораблі дорогою до СРСР. Похований на кладовищі Пер-Лашез у Парижі в 1964 році.

Увічнення пам’яті[ред.ред. код]

На честь Моріса Тореза в Україні назване місто Торез в Донецькій області, вулиці в Дніпропетровську, Чернівцях та в Кіровограді.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Відкритість. Суспільство. Влада. Від Нантського едикту до падіння комунізму / Авт.-упоряд. Е. Ле Руа Ладюрі у співпраці з Г. Буржуа. - Пер. з фр. Є. Марічева. - К.: Ніка-Центр, 2008. - 264 с. - (Серія "Ідеї та Історії"; Вип. 2).