Москалець Вілій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілій Костянтинович Москалець
Народився 1 травня 1927(1927-05-01)
село Матіївка, нині Бахмацького району Чернігівської області
Помер 30 червня 2001(2001-06-30) (74 роки)
Матіївка, Бахмацький район, Чернігівська область, Україна
Поховання село Матіївка
Громадянство СРСР, Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк
Мова творів українська
Роки активності 1961—1990
Жанр повість, оповідання, роман
Magnum opus «Сейм виходить з берегів»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Москалець.

Вілій Костянтинович Москале́ць (нар. 1 травня 1927(19270501), село Матіївка, нині Бахмацького району Чернігівської області — пом. 30 червня 2001) — український письменник (прозаїк). Член Спілки письменників України (згодом Національної) з 1963 року. Батько письменника Костя Москальця.

Біографія[ред. | ред. код]

Вілій Костянтинович Москалець народився 1 травня 1927 року у селі Матіївка Батуринського району (згодом ліквідованого) на Чернігівщині у сім'ї голови сільської ради. Батька розстріляли нацисти під час німецько-радянської війни.

До війни Вілій Москалець закінчив сім класів середньої школи в Батурині. У 1944—1951 роках перебував у лавах Радянської армії, до 1953 року — у воєнізованій охороні. Без відриву від служби навчався в середній школі в Хімках під Москвою, закінчив десять класів. Від 1953 року перебував на радянській і партійній роботі. Працював у Батурині завідувачем відділу культури у райвиконкомі, редактором місцевої районної газети «Сталінський шлях» (згодом — «Ленінський шлях»), лектором у райкомі партії. Після ліквідації у листопаді 1960 року Батуринського району Вілій Москалець працював у Бахмачі кореспондентом та завідувачем відділу листів районної газети «Радянське село», згодом кореспондентом-організатором районного радіомовлення. Був членом КПРС.

Помер Вілій Москалець 30 червня 2001 року. Похований у рідному селі.

Син Кость Москалець в одному з інтерв'ю сказав: «Мій батько, Вілій Москалець, дав мені дуже багато. Траплялося, що ми з ним сиділи цілими ночами, обговорюючи якийсь нещодавно опублікований роман, мій новий вірш або його нову повість. Я часто не погоджувався з ним, але ми ніколи не сварились. Ми разом, власними руками, будували нашу Келію — возили цеглу, мішали розчин. Разом блукали стежкою Франка в Нагуєвичах і разом оглядали гармати чернігівського Валу. Він був одним із моїх найкращих друзів, знав безліч поезій і пісень, чудово орієнтувався в сучасній літературі. Саме він відкрив мені твори Бітова й Солженіцина, Ремарка, Маркеса, багатьох інших»[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Вілій Москалець почав друкуватися 1955 року. 1961 року побачила світ його перша книжка — повість «Сейм виходить з берегів». Вілій Москалець — автор повістей «Серед зелених лісів» (1962), «Над Сеймом летять журавлі» (1963), збірки повістей, оповідань, етюдів «Нічні пастухи» (1967), повістей «Зимова балада» (1970), «Ночные пастухи» (в перекладі російською мовою, 1971), «Місячні моря» (1972), «Над рікою Світилкою» (1985), збірки повістей «Сейм виходить з берегів» (1988), роману «В краю білокорих беріз» (1990).

Основна тематика творів Москальця — героїзм партизанів у роки німецько-радянської війни, життя українського села 1950—1980-х років. Краєзнавець Борис Киричок зазначив про Вілія Москальця: «Автор міцно тримається обраної теми — оспівує рідну Чернігівщину, її тихі ліси, прохолодні ставки й озера, бездонне голубе небо й зоряний світ над нашими головами, її щирих, мужніх і працьовитих людей. Його твори сповнені лірики й поетичності, по-справжньому хвилюють читача. Вілій Костянтинович був сином свого часу і, звичайно ж, це легко можна відчути, аналізуючи його творчість. Хтось може сказати, що ті теми вже не актуальні, що то вже далека історія. Але це є наша історія, наше життя й будемо вдячними письменнику, навіть якщо він у чомусь помилявся, за святу справу, яку він робив — оспівування свого народу, своєї землі, виховання тим самим, її вірних синів і дочок».

За сценарієм «Сейм виходить з берегів» (разом із Вілієм Москальцем його писали молоді кінодраматурги Ігор Болгарин і Євген Онопрієнко) Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка 1962 року випустила однойменний фільм (режисер Ісак Шмарук).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Сейм виходить з берегів: Повість. — К.: Радянський письменник, 1961. — 307 с.
  2. Серед зелених лісів: Повість. — К.: Радянський письменник, 1962. — 203 с. — 15 тисяч примірників.
  3. Над Сеймом летять журавлі: Повість. — К.: Радянський письменник, 1963. — 249 с. — 15 тисяч примірників. — (Проводження повісті «Сейм виходить з берегів»).
  4. Нічні пастухи: Повісті, оповідання, етюди. — К.: Радянський письменник, 1967. — 300 с. — (До збірки увійшли повісті «Нічні пастухи», «Травневий грім», «Діти, мої квіти», оповідання «Білий Джек», «Хлопці з Кошелівки», «Бездоріжжя», «Дід Костриця», етюди «Старі окопи», «Що куплю матері», «Зустріч з Марійкою», «Солов'ї», «На схилі літ», «Чим земля пахне»).
  5. Зимова балада: Повісті. — К.: Радянський письменник, 1970. — 256 с. — 30 тисяч примірників. — (До збірки увійшли дві повісті — «Зимова балада» та «Серед хвиль»).
  6. Ночные пастухи: Повести и рассказы / Авторизированный перевод с украинского Н. Роговой. — Москва: Советский писатель, 1971. — 408 с. — 30 тысяч экземпляров. — (Состав: повести «Ночные пастухи», «Майский гром», «Дети, цветы мои», «Зимняя баллада», рассказы «Дед Кострица», «Парни из Кошелёвки», «Старые окопы», «Что куплю матери», «Встреча с Марийкой», «Соловьи», «Белый Джек», «На склоне лет», «Чем пахнет земля»).
  7. Місячні моря: Повісті. — К.: Радянський письменник, 1972. — 163 с. — 30 тисяч примірників. — (До збірки увійшли дві повісті — «Місячні моря» та «Вишенка»).
  8. Над рікою Світилкою: Повість. — К.: Молодь, 1985. — 135 с.
  9. Сейм виходить з берегів: Повісті. — К.: Дніпро, 1988. — 443 с. — 30 тисяч примірників. — (До збірки увійшли повісті «Сейм виходить з берегів», «Нічні пастухи», «Зимова балада»).
  10. В краю білокорих беріз: Роман. К.: Радянський письменник, 1990. — 490 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Москалець Костянтин. Гра триває: Літературна критика та есеїстика. — К.: Факт, 2006. — С. 225.

Література[ред. | ред. код]

  • Крутиус В. П. Москалець Вілій Костянтинович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 424.
  • Вілій Москалець // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 301.
  • Вілій Москалець // Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 237.
  • Вілій Москалець // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 184—185.
  • Вілій Москалець // Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 201.
  • Волинський К. П. Нотатки про українську прозу 1962 року // Радянське літературознавство. — 1963. — № 3. — С. 18—19.
  • Малиновська Маргарита. «Повість написана просто й хвилююче» (Вілій Москалець. Над Сеймом летять журавлі) // Вітчизна. — 1964. — № 4.
  • Малиновська Маргарита. «Повість написана просто…» (Замість рецензії на повість В. Москальця «Над Сеймом летять журавлі») // Малиновська Маргарита. Любов до життя: Нотатки критика. — К.: Дніпро, 1968. — С. 170—174.
  • Нагорна О. У сувору годину // Літературна Україна. — 1970. — 12 червня.
  • Охрименко Г. Судьбы людские // Радуга. — 1971. — № 1. — С. 183—185.
  • Самойленко Г. В. Літературне життя Чернігівщини в XII—XX ст. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2003. — С. 304—305.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Москалець_Вілій_Костянтинович&oldid=34873974